Додано
05.07.26 20:04:09
Чи справді час лікує?
Нові розділи «Якщо серце згадає раніше» та «Поки я мовчала» вже чекають на вас.
А поки ви вирушаєте до нових сторінок, хочу залишити вам одне запитання для роздумів:
Чи справді час лікує, чи він лише вчить нас жити з тим, що ми не змогли змінити?
Мені здається, час сам по собі не лікує. Він лише дає відстань, а справжнє зцілення приходить тоді, коли ми наважуємося прийняти пережите, перестаємо боротися з минулим і дозволяємо собі жити далі. Бо не всі рани зникають - деякі просто перестають визначати, ким ми є.
Приємного читання. Нехай ці розділи знайдуть відгук у вашому серці. ✨арт від нового розділу «Поки я мовчала».

Анастасія Котляр
89
відслідковують
Інші блоги
Привіт всім. На моїй сторінці вже з'явилась нова книга "Абетка твоїх жестів" Вже дві глави на сайті. Хочу поділитися з вами теплим моментом між Мілою та її старшим братом Андрієм. Як вам реакція брата на перші спроби
Спочатку це виглядало як звичайне вбивство. Три злодії, порожній будинок, ніж у грудях дівчини в білій сукні. Але тіло почало старіти на очах. Кімната розсипалася в пил. А те, що вийшло з дзеркала, запам’ятало
Іноді ранок починається не з кави, а з такого шквалу емоцій, коли здається, що твій звичний світ перевернувся з ніг на голову і кудись уперед мчить навіть найнайдивніший сон.✨ Впевнена що майже кожна людина мала такі
У московській — плутанина, в українській — порядок і ясність. Цікаві факти й пояснення Слово "запал" у московській і українській мовах має подвійне вживання:
• у переносному значенні — як емоційний
Доброго часу доби, мої хороші! ☀️ Радо ділюся новиною: шістнадцятий розділ — «Про те, що не кажуть уголос» — книги «МІСТО. Історія Ріки» вже чекає вас на сайті ✅ З нетерпінням чекаю на всі ваші думки
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМені здається, ви дуже точно сказали. Час не стирає біль, але робить його тихішим. І одного дня помічаєш, що вже можеш згадувати минуле без того, щоб воно руйнувало тебе. Дякую за такі глибокі думки й за історії, які змушують не лише переживати за героїв, а й замислюватися над собою. ❤️ Тепер із нетерпінням іду читати нові розділи.
Татьяна Торгачёва, Саме заради таких моментів хочеться писати далі.
Мені дуже відгукнулася ваша думка про те, що одного дня минуле вже не руйнує нас. Мабуть, у цьому і є справжня сила часу.
І окреме дякую за те, що не просто читаєте історію, а проживаєте її разом із героями. Для автора це безцінно. Сподіваюся, нові розділи вас не розчарують❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати