Додано
05.07.26 20:04:09
Чи справді час лікує?
Нові розділи «Якщо серце згадає раніше» та «Поки я мовчала» вже чекають на вас.
А поки ви вирушаєте до нових сторінок, хочу залишити вам одне запитання для роздумів:
Чи справді час лікує, чи він лише вчить нас жити з тим, що ми не змогли змінити?
Мені здається, час сам по собі не лікує. Він лише дає відстань, а справжнє зцілення приходить тоді, коли ми наважуємося прийняти пережите, перестаємо боротися з минулим і дозволяємо собі жити далі. Бо не всі рани зникають - деякі просто перестають визначати, ким ми є.
Приємного читання. Нехай ці розділи знайдуть відгук у вашому серці. ✨арт від нового розділу «Поки я мовчала».

Анастасія Котляр
98
відслідковують
Інші блоги
Запрошую до новинки! "Відчайдушна няня" вже на сайті. Їй просто нічого втрачати тож вона підробляє резюме і йде на співбесіду!
А от книга "Дві смужки" буде завершена вже сьогодні. Епілог вже готовий і
Сонечки, привіт! Запрошую поринути у неймовірну історію 18+ ВЕСНА МОГО ЖИТТЯ, яка розповідає про складні стосунки, справжню пристрасть та право на кохання. На книгу зараз діє значна знижка. Особливо книга сподобається
Привітики☺️✨️
Мої любі, сьогодні діє знижка на мій гарячий роман В обіймах Анубіса❤️ УРИВОК: — О, ні, — вуста затріпотіли, а в горлі зненацька оселилася пустеля — настільки воно пересохло від
Пил потопу . . . Під нами, у просторі завбільшки з цілий міський квартал, рухалася машина. Ні, просто «машиною» назвати це рукотворне чудовисько було неможливо. Це був гігантський механічний Левіафан. Тисячі мідних
Ну раз вже так сталося, то хвалюся) Книга "Заповіт Везунчиків" https://booknet.ua/reader/zapovt-vezunchikv-b447926?c=4923086&p=1 32 місце в "Фантастика" та 16 місце в "Бойова фантастика" А це перша сторінка, перепрошую) "Протистояння
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМені здається, ви дуже точно сказали. Час не стирає біль, але робить його тихішим. І одного дня помічаєш, що вже можеш згадувати минуле без того, щоб воно руйнувало тебе. Дякую за такі глибокі думки й за історії, які змушують не лише переживати за героїв, а й замислюватися над собою. ❤️ Тепер із нетерпінням іду читати нові розділи.
Татьяна Торгачёва, Саме заради таких моментів хочеться писати далі.
Мені дуже відгукнулася ваша думка про те, що одного дня минуле вже не руйнує нас. Мабуть, у цьому і є справжня сила часу.
І окреме дякую за те, що не просто читаєте історію, а проживаєте її разом із героями. Для автора це безцінно. Сподіваюся, нові розділи вас не розчарують❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати