Talis est Obsessio: Князь Безодні у небезпеці✨

Вітаю, друзі!

Новий розділ уже на сайті!

За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels

Глухим звуком метал вдарився об землю. А тоді демониця перемістила їх із Асмодеєм, лишивши Ізуель саму. Королева схвильовано роззиралась, не маючи гадки звідки почати свої пошуки.

Вона хижо всміхнулась, зблиснувши іклами. Тонкий, гострий на кінці хвіст торкнувся його долоні, дряпаючи кінчики пальців.

– Так вже краще.

Піт стікав його скронею, лоскочучи шкіру. Асмодей хотів змахнути краплі рукою, та скільки не намагався ворухнути бодай одним пальцем – не виходило. Наче він намагався вплинути на рух незнайомця, а той, як на зло, не реагував на його накази.

Абаддон наблизилась, впившись у його губи. Гострий язик розсунув щелепи, пірнувши до рота. Асмодею кортіло скривитися. Бодай якось виказати те, як все це йому неприємне. Намагався напружити бодай один м’яз, та страшне відчуття холодило груди – нічого більше йому не належало.

Гострі кігті пройшлися його шиєю, грудьми і спинились на стегнах. Він відчував як змінюється її дихання, як демониця починає збуджуватись від його безпомічності. 

– Можна?

Асмодей підняв очі, Есті простягнула руки до його плечей. Демон знервовано ковтнув. Ніхто ніколи не питав чи можна його обійняти. Не те, що б хтось дуже прагнув це робити. Єдиними, хто часто ліз з дружніми тілесними контактами були Беліал та Люцифер. Проте ніхто ніколи не прагнув його підтримати. І це відчувалось дивно, але чомусь приємно.

Він повільно кивнув, не зводячи з дівчини обережного погляду. Вона ніжно пригорнулась до нього, легко проводячи долонею по його лопатках.

Прості обійми, без зайвих рухів, без намагання торкатись де не слід. Проста підтримка, але скільки у ній було тепла і щирості. Асмодей відчув, як шкірою сипнули мурахи. Він був напруженим, неначе боявся злякати Есті, та згодом просто здався, даючи собі змогу розслабитись.

Він обійняв її у відповідь і заплющив очі.

– Ти тремтиш, – з жалем мовила вона.

⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘

Анотація до книги "Talis est Obsessio"

Talis est Obsessio (Така вже Одержимість)
Ніхто не застрахований від кохання. Ні демони, ні янголи, ні смертні. Хай якими прихильниками "нижчого" клеймують перших, якими прагненнями до "високого" виховують других, чи якими грішними вважають третіх. Ніхто не застрахований від пристрасті чи бажання. Та все ж, у вирі почуттів та пошуку сенсів варто визначити: це все ж любов, чи одержимість?

☝️

Клікніть на троп-картку, щоб побачити тизер до книги!

Запрошую також до своїх соціальних мереж ☀️✨
(піктограми клікабельні)

Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️

 

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Вікторія Вовк
05.07.2026, 15:18:38

☀️☘️❤️

avatar
Агнія Бурне
05.07.2026, 15:13:44

❤️☺️❤️

Агнія Бурне, Дякую❤️

avatar
Morwenna Moon
05.07.2026, 14:25:46

Колаж просто вау ❤️

Показати 2 відповіді

Morwenna Moon, Дякую Вам❤️✨

avatar
Олег Кучер
05.07.2026, 14:12:55

Це Князь-Бос?

Олег Кучер, Це Асмодей

Інші блоги
Talis est Obsessio: Князь Безодні у небезпеці✨
Вітаю, друзі! Новий розділ уже на сайті! За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels Глухим звуком метал вдарився об землю. А тоді демониця перемістила їх із Асмодеєм, лишивши Ізуель саму.
Talis est Obsessio: виховна робота✨
Вітаю, друзі! Новий розділ уже на сайті! За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels – Хтось прийшов? – спитав Тай. – Так, розгнівана Емерод! – вдаривши двері ще дужче,
Рухаємося далі!
Невелике повідомлення всім тим, хто читав першу книгу циклу Фейрія, яку днями було успішно завершено, і, сподіваюся, почав знайомитися з другою. Вона буде опублікована в досить стислий термін — до 15 липня. Візуалізації,
Якщо ще не читали - "Фатальна ПІдмІна"
Запрошую вас до завершеної книги «ФАТАЛЬНА ПІДМІНА» — історії, яка захоплює з перших сторінок і не відпускає до самого фіналу. Це роман, який можна проковтнути за кілька годин або розтягнути на декілька вечорів,
Чому ми пишемо, навіть коли нас ніхто не читає?
Можливо, тому що письмо ніколи не було лише способом спілкування. Воно завжди було способом існування. Людина пише не тоді, коли їй є що сказати світу, вона пише тоді, коли світ всередині неї стає занадто гучним, щоб мовчати.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше