Вітаю! 

Запошую до нового розділу роману Есмеральди та Ореста.

Історія стрімко наближається до завершення.

✨✨✨

— Крихітко, я божеволіти від тебе починаю.

Його ніжний шепіт до божевілля подобається мені. Я вже хочу відповісти, коли в двері спальні тихо та стримано хтось стукає. Орест невдоволено видихає та дозволяє увійти.

— Заходьте.

Двері відчиняються, і на порозі з’являється покоївка. Жінка помітно хвилюється.

— Перепрошую, Оресте Вікторовичу...

— Що сталося? — хмуриться він.

Вона ковтає повітря й переводить погляд на мене.

— Сашко просив передати, що до вас приїхав Арсен Зарецький.

Світ навколо нас ніби завмирає. У грудях усе стискається, і страх буквально паралізує мене.

— Арсен?.. — ледве чутно зривається з моїх вуст. Підіймаю наляканий погляд на чоловіка поруч.

Машинально стискаю руку Ореста, моє серце починає шалено калатати від паніки. Одного лише імені брата вистачає, щоб увесь мій спокій розсипався на друзки.

Лише моя...

♥️♥️♥️