Привіт вам) Прода на новинку  “Обійми за регламентом” вже на сайті. А поки, я до вас зі стратегічним питанням) Як гадаєте, яка ілюстрація від ШІ вдала?) Перша чи друга? Пишіть в коментарях)

От же дурепа! От же нещасна! Цей бовдур тебе від вази врятував, а ти йому ляпаса...! Ще й так смачно поцілила, що він аж нявкати навчився... 

— З вами все добре...? — ніяково пискнула, розглядаючи двометрового кістлявого чоловіка в чорному костюмі, який ображено облизував поранену руку. Наче... Кицька, котра нещодавно померла. — Булочка...? 

Некромант так і завмер з висунутим язиком, здіймаючи на мене свої примарні очі, в яких переливалося чорнило. Невже таки стара кицька, яка обожнювала лежати на моїх колінах колись, влізла в тушку цього задохлика? І як лишень зі своїми габаритами влізла в цього худорлявого? Втім... більше не було кому вселялися. Це тільки вона полюбляла  скидати з полиць усе підряд, щоб її нарешті помітили та погладили животик. Міс Харпі часто жалілася на неї, але певно не думала, що крім свого дядька тут ще й веселиться привид її улюблениці. 

— Бу-у-улочка? — знову покликала кицьку, щиро сподіваючись, що завтра забуду все це як страшний сон. Перед очима майнув спогад величезної пухнастої лапочки і я скептично здійняла брови, намагаючись зіставити розкішну аристократку з цим кістлявим непорозумінням. — Хоча яка з тебе булочка з такими то формами...? Тобі до неї ще  їсти та їсти... 

Перша)

Друга)

Схожі книги:

Катастрофа для слідчого

Есміна. Некромантка для слідчого

Совість для диявола

Телеграм   ★  ТікТок    ★   Інстаграм  ★    Ютуб