Вони сиділи та розмовляли у себе в квартирі, проте Макса турбували нові здогадки..

Софі...

— Так?

— Мені вже давно не дає спокою одна думка.

Вона відчула, як серце почало битися швидше.

— Яка?

Макс повільно повернувся до неї.

— Тобі не здається... що наша донька надзвичайно схожа на Артема?

Софі завмерла.

Її усмішка миттєво зникла.

— Що?

— Я не кажу це для того, щоб тебе образити.

— Максе...

— Вислухай мене.

Його голос залишався спокійним.

Саме ця спокійність лякала ще більше.

— Майже три роки я переконував себе, що мені просто здається.

Що це випадковість.

Що діти можуть бути схожими на кого завгодно.

Але Марта росте...

І я дедалі більше помічаю риси, які неможливо не побачити.

Софі нервово опустила очі.

— Це лише твоя уява.

— Можливо.

Він кивнув.

— Саме тому я не звинувачую тебе.

Я лише хочу знати правду.

Запала важка тиша.

Із дитячої кімнати долинув веселий сміх Марти.

Макс на мить усміхнувся.

— Я люблю її.

Люблю так, ніби вона моя рідна донька.

І це ніколи не зміниться.

Хто б не виявився її біологічним батьком.

Але я більше не можу жити із цими сумнівами.

Софі відчула, як її долоні стали холодними.

Вона намагалася не видати свого хвилювання.

— І що ти пропонуєш?

Макс зробив глибокий вдих.

— Я хочу зробити тест ДНК.

Ці слова прозвучали тихо.

Але вони ніби розрізали повітря між ними.

Софі різко підвелася.

— Ти мені не довіряєш?

— Якби повністю довіряв...

Він на мить замовк.

— ...то цієї розмови не було б.

Її очі наповнилися сльозами.

— Тобто за три роки ти жодного разу не повірив мені?

Макс повільно похитав головою.

— Я дуже хотів повірити.

Щодня.

………….

— Софі... Ти розумієш що я хочу знати лише правду, і тільки її. Якщо тест покаже що вона не моя дитина, це означатиме що ти мені брехала весь цей час. І тоді ми не зможемо більше бути разом, а за доньку можеш не перейматися, я її все одно буду підтримувати, за весь цей час вона стала мені як рідна.

Вона повільно заплющила очі.

Їй хотілося втекти від цієї розмови.

Змінити тему.

Вийти з кухні.

Але вона розуміла: цього разу нічого не вийде.

Макс уже прийняв рішення.

Він спокійно промовив:

— Я думаю, це варто зробити найближчим часом.

Читайте нову главу:

https://share.google/k8TEa34SFybvWp06K

І далі буде у Літніх канікулах:

А тим часом в Англії Ліна нарешті вже зустрічалася із новим кавалером.

Чи можуть їхні стосунки з Максом повернутися назад? Та що саме покаже тест ДНК? Хто насправді є батьком Марти? Та чи буде щаслива Ліна із своїм новим хлопцем, все ще не забуваючи про старі рани минулого, та про Макса, десь глибоко у душі…