Ви коли-небудь замислювалися який присмак залишає на язиці магія? Забудьте про солодкі казки, де магія тече крізь пальці живильним струмком. В Арелесті все інакше. Світ Арелест — це міцна, але водночас і крихка конструкція. І ми сьогодні перенесемося саме туди.

Підніміть голову і вдихніть. Що ви відчуваєте? Які асоціації у вас виникають?

Це сушена м’ята — солодка, дурманна, але занадто густа. Вона змішується з приторним, майже нудотним ароматом алхімічних консервантів. А десь під цим ховається той самий запах — солодкуватий, важкий, нестерпний сморід нежиті.

Закрийте очі й прислухайтеся. Спочатку ви почуєте низький, вібруючий гул. Він змушує зуби стискатися, а серце — шалено битися. А потім приходить шепіт. Тисячі голосів, що сплелися в одну нескінченну какафонію шуму. Тут ви ніколи не будете в цілковитій безпеці. Вас постіно переслідуватиме відчуття холоду, що повзе вздовж хребта. Ви дивитеся на власні долоні, очікуючи іскри Мани, але замість захисту відчуваєте, як вона починає з’їдати вас зсередини. Ваша сила більше не належить вам. 

Відчуйте цей світ. Якщо, звісно, у вас вистачить сміливості не збожеволіти від його аромату та шепоту. Але не поспішайте розплющувати очі. Бо Арелест чекає на ваш наступний крок.

Ви все ще тут. Але чи залишилися ви собою?

( картинка клікабельна)