— ДЕ ВОНА, Б***Ь?!
— Рус...
— Я ЗАЛИШИВ ЇЇ НА КІЛЬКА ГОДИН! — мій голос зривається.
Я хапаю першу-ліпшу вазу зі столу й жбурляю її в стіну. Скло вибухає тисячами уламків, але це не заспокоює. За нею летить настільна лампа, потім рамка, потім стілець.
Я трощу все, що трапляється під руку, лише б заглушити той клятий голос у голові.
«Не шукай мене...»
У кімнаті пахне пилом і розбитим склом. Навколо хаос, але всередині мене ще гірше.
— Заспокойся!
— НЕ КАЖИ МЕНІ ЗАСПОКОЇТИСЯ! — я різко повертаюся до нього. — Я ОБІЦЯВ, ЩО З НЕЮ НІЧОГО НЕ СТАНЕТЬСЯ!

Посилання на нову сторінку ❤️

https://booknet.ua/ksenya-mun-u11537862