Кажуть, кохання лікує. Але що робити, коли твоє кохання — це важка залежність, від якої немає ліків?

​Коли кожен день перетворюється на виснажливу війну на виживання, де поле бою — ваша власна квартира. Коли ти задихаєшся від його безпідставних підозр і ревнощів, кричиш, що все скінчено, але варто йому підійти ближче... і твоя гордість згорає дотла.

​Тіло зраджує, розум капітулює, а внизу живота пульсує той самий нищівний вогонь. Ти ненавидиш себе за цю слабкість, але вросла в нього серцем так глибоко, що вирвати його — означає померти.

​Чи можна врятувати душу, якщо ти вже добровільно обрала темряву?