Всім привіт! ♡‿♡
Авторки романів 18+, цікаво почути вашу думку.
Як ви почуваєтеся, коли рідні, друзі чи знайомі знають, що ви пишете книги з позначкою 18+?
Я останнім часом замислилася над тим, щоб відкрити своє обличчя й активніше вести соцмережі, аби залучити більше читачів. Але трохи хвилююся через те, що всі знатимуть, у якому жанрі я пишу.
Поділіться своїм досвідом. Було страшно? Чи, навпаки, після цього стало легше?
З любов'ю, ваша Ася Кас!♥️
23 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійтиу мене мало хто ірл знає, що я пишу, взагалі - бо у багатьох людей про письменників стереотипів не менше ніж про ЛГБТК+ ...
Вень Чжулун, Дякую за відповідь ❤️
Мої знають і читають) Не було з цим проблем. І по рекомендаціям переходять)
Ася Кас, ❤️
Ніхто з рідних і знайомих не знає, що я пишу еротику. І не дізнаються, бо я працюю під псевдонімом :). Деанон у моєму випадку неможливий, бо Олег Кучер і я реальний - діаметрально різні персони.
Олег Кучер, Дякую за відповідь!❤️
З моїх ніхто не знає)) а взагалі, було б трохи незручно.
Якщо є бажання, пробуйте) нічого такого в цьому немає❤️
Світлана Бонд, Я знаю :D
Друзі читають — їм все подобається, тут я як би без комплексів, бо всі й мою орієнтацію знають, я бі. Татові моєму 72 годіка, йому про таке знати не обов'язково )))))))))))))))))))))))))))))))
Марія Залевська, Дякую ❤️
У мене теж є у планах вийти з тіні, але я так - на половину))) створила окрему сторінку. Бо дійсно якась є незручність. Хоча...Треба вже врешті навчитися дозволяти собі бути неідеальною в очах оточуючих. Ну для мене це теж поки складно, але звучить як виклик)) колись таки зважусь
Ані Мортем, Дякую за відповідь ❤️
Чесно? Спочатку теж боялася цієї думки. Але потім зрозуміла, що не пишу ж заради тієї позначки. Там є і про людей, про залежність, травми, бажання, страхи й кохання, а це те, що супроводжує нас щодня в реальності. Від цього не втекти. Тож зараз я вже не соромлюся. Близькі знають, чоловік підтримує. Хтось намагався це звести до жартів на кшталт "писульки про секс" чи "любовні мемуари". Та я вже не шарілася в куточку, а сміливо могла втерти носа коментаторам. Однозначно вільніше й легше почуваюся. У результаті багато рідних та друзів читають мене із задоволенням. Та і що лукавити, навіть трішки заздрять чоловікові)))
Аса Шель, Дякую за таку чесну і щиру відповідь))
Першою моєю читачкою стала мама. Вона ж і критиком була.
Коли стали рости прочитання, то мій чоловік, який до того висміював, як сам казав «жовту літературу», попросив посилання. Зараз його за вуха не відтягти. Ще й намагається, що вичитав застосовувати))))
Він пишається мною. Вже кинув посилання на мою сторінку сестрі і деяким друзям.
Скажу так... спочатку соромно, а потім навіть обговорюємо, особливо з друзями після першої пляшки)))
Олена Родан, Молодець ваш чоловік)
Одна справа - батьки і знайомі. А якщо власні діти?))
Ася Кас, Думаєте, не зможуть написати, що їм є 18?)) Та навіть і після...
Чоловік знає, одну читав, ту, яка могла б сподобатись йому, він читає інші жанри, сказав, що ніби інша людина, я зовсім інша, на що має просте пояснення - я не геройка книги.))) Чомусь він думав, що книга буде про мене.))))
Батьки знають, що я щось там писала))) ніколи не просили почитати.))) Всі інші люди в моєму житті, хтось знає більше, хтось менше, хтось читав, хтось взагалі не любить книги чи романи)))) кожному своє)))
А інше... Внутрішні думки, щодо показувати чи ні, то вже ваші демони,))) якщо зможете їх побороти то чому ні.)))
До прикладу, ніколи не хотіла водити автомобіль, дуже боялась, а вже три роки, як водій, так склалися обставини - не було вибору, і навіть отримую задоволення від цього, так що все можливо у житті і демонів перебороти також.))))
У вас вибір є, да, важко, знаю, але є)). Спробуйте чернетки, якщо буде подобатись, що виходить викладайте - чому ні?..)
Вам бажаю удачі!
Милау Еллі, Щиро дякую за підтримку ❤️
До друзів нормально, а якщо різні дізнаються... Хреститься, щоб вони повірили, що то не я:)
Торі Елін, Зрозуміла, дякую ❤️
Ну, я дала почитати тільки першу, і то було супер незручно там не було нічого 18+. Рідні знають, що я пишу книги, але якось не хочеться давати їм читати. Рідні й так у кожній моїй соцмережі, а тут — суто моє.
Олена Мисак, Розумію вас) Для мене теж моя творчість, мій світ в який я мабуть поки не готова пустити своїх рідних))
Дякую за відповідь ❤️
Мені дуже цікаво було б вас побачити)
А на думку інших з деяких пір мені все одно)) Всі знають, що я пишу, не всі читають, а якщо читають, мені не говорять) Повна свобода і найкращі тексти - писати те, що хочеш ТИ.
Інакше нашо це все?)
Менше думайте про думку інших ❤️
Марія Залевська, Дякую за чудову відповідь та підтримку❤️
У авторських соцмережах приховую справжнє життя, якщо це можливо) Коли відкрила першу передплату, скинула новину найближчим подругам і сестрі, усі зраділи і привітали, раніше читали мої перші історії. Сестра відреагувала на жанр)
Чоловік знає, але не читає, у соцмережах все відповідально лайкає ♥️
Я таки абстрагуюся від того, що пишу: це ж не означає, що це мій досвід, обов'язково таке зі мною було. Це моя фантазія та творчість, але не всі це розуміють.
Лана Жулінська, Я ось за це і хвилююся, що не всі зрозуміють... Дякую за відповідь ❤️
Пишу під власним іменем та прізвищем, але не публікую в соц мережа книги під власним іменем. ( не просуваю під власним іменем)
Хоча усі родичі та друзі знають, що я пишу книги.
Анастасія Чепіжко, Зрозуміла, дякую ❤️
Ніколи не приховувала, і не бачу в цьому нічого поганого. Знаю, що мої книги читають знайомі☺️
Анжеліка Горан, Захоплююсь вашою сміливістю!♥️ Дякую за відповідь! ♥️
Головне те, що вам це подобається. Бажаю успіхів)
Світлана Верес, Щиро дякую! ♥️
Я навіть з 18- не хочу своє обличчя відкривати))) але то мої особисті загони)) думаю що нічого такого тут нема))
Анжеліка Вереск, Дякую за відповідь! ♥️
Охх у мене теж така дилема трохи. З одного боку розумію, що це творчість і не до порівняння до реального життя, а з іншого боку теж трохи соромно. У книзі і під псевдонімом якось легше описувати все, а от відкривши власне обличчя не дуже. Я наприклад відчуваю, що не готова.
Хоча є багато авторів які у відкриту все роблять і чесно я наприклад надихаюсь їх сміливістю. Думаю тут в першу чергу рішення має бути за вами. Ви маєте відчути, що ви готові до цього ❤️❤️❤️ хоча мені як читаючи ваших книг, було б цікаво більше дізнатися про вас як про людину та особистість, а не тільки як про чудового автора ❤️❤️❤️
Солеста Бескид, Щиро дякую за відповідь! ♥️ Я мабуть ще теж не готова. Хоча, дуже цікава реакція рідних))
Бути автором 18+ — це не про сором, це про сміливість говорити про пристрасть, емоції та людську природу без цензури. Зазвичай страх перед реакцією знайомих значно більший, ніж сама реакція. Насправді, більшості людей або байдуже, або вони щиро захоплюються тим, що ви взагалі вмієте писати книги (бо для багатьох це як магія). Але це тільки моя думка. ♥️
Віталій Козаченко, У вас дуже красива думка)) Погоджуся з вами))Дякую!♥️
Давала читати найближчим родичам, але у мене там надто відвертих сцен немає. Недавнє відверте оповідання 18+ навіть родичам читати заборонила, бо там трохи особистого. В соцмережі під власним іменем точно не запощу нічого з написаного - там же вчителі моїх дітей сидять))
Іванка Сокіл, Зрозуміла, дякую!♥️
Спитайте в них, чи впізнали вони себе в комусь з ваших героїв. І життя відразу стане цікавішим (. ❛ ᴗ ❛.) ✧*｡
Кіт Анатолій, Аахах)) Дякую за пораду! ♥️
Я не готова наприклад)))
Еллі Дарк, Дякую за відповідь! ♥️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати