...голова продовжувала змінюватися, і дуже скоро її точна копія відокремилася від оригіналу й зависла на відстані метра. Копія була напівпрозорою, але достатньо реалістичною, і людині нервовій таке видовище могло б коштувати інфаркту. 

Коли Алла подивилася на Федю наступного разу, додаткова голова змінила форму. Тепер вона нагадувала картинку чоловічка, намальовану дитиною: ручки, ніжки, огірочок… З розмірами голови художник промахнувся — для малесенького тільця та була непомірно велика, зате дуже правильної форми, як повітряна кулька, на якій чорні маслини очей займали не менше половини поверхні. При цьому розташовані вони були вертикально й стовідсотково просвічували наскрізь. Через них Алла бачила задоволену міну Бориса.

А Федя казав, що зеленими привидів зображають через прилади нічного бачення, подумала вона, додаючи пошепки вголос:

— Як би не гепнутися в непритомність…

Божевільний день із життя Лариси Леонідівни Дронової