– Ти гарна дівчина, – несподівано сказав огас, ледь не змусивши мене вдавитися.

Піднявши очі, в яких, мабуть, зараз відбивалася справжня паніка, я напружено витріщилася на нього. Обличчя Нордана здавалося незворушним, тільки в глибині очей спалахували якісь дивні вогники. Раптом я зрозуміла, що те, що він сказав, не було ані компліментом, ані спробою зробити мені приємне. Він просто констатував факт.

– Наскільки я знаю, тобі двадцять два роки. У такому віці більшість таринок уже заміжні. То чому не знайшлося чоловіка, який би захотів пов’язати з тобою життя?

Йому справді цікаво це знати? Чи це порожня балаканина? Адже про щось треба говорити за столом. Тільки от порушена тема мені анітрохи не подобалася. А ще – манера огаса говорити прямо, не витрачаючи часу на моральну підготовку. Це повною мірою показувало, що він вважає себе господарем ситуації.

– Мої одноплемінники не погодилися б з вашою думкою про мене, – хмикнула я, намагаючись приховати збентеження й незручність. – За таринськими мірками мене красунею не назвеш.

Одразу згадала про те, скільки разів це висловлювала мені Мараль. Що з моєю непоказною зовнішністю мені варто було б стримати норов і хапатися за першого, хто мною зацікавиться. Інакше точно залишуся старою дівою.

– У мого народу більше цінуються світлошкірі та біляві жінки, – пояснила я. – Особливо в аристократів. Більшість з них саме такі, на відміну від простолюду. А в моєму роді сильна кров одного з далеких предків. Для чоловіка така зовнішність ще прийнятна. У них подібне не настільки важливе. А ось для жінки…

– Дурниці! – огас якось хижо примружився. – Коли я спостерігав за тобою під час твоєї прогулянки містом, на тебе задивлялося багато чоловіків. У тому числі й аристократів. А ще цей виклик у твоїх очах, який ти навіть не вважаєш за потрібне приховувати! Так і хочеться його прийняти й змусити тебе підкоритися!

Мені ставало дедалі незручніше від цієї розмови.

– Я вважала, що огасів не приваблюють жінки інших рас, – похмуро нагадала йому його власні вчорашні висловлювання.

– Ну чому ж? Я тільки сказав, що сам негативно ставлюся до такого. А так зв’язки з чужопланетянками не такі вже й рідкісні, – посміхнувся Нордан. – Але ті мої одноплемінники, які на таке йдуть, воліють це приховувати.

– Стирають пам’ять тим бідолашним жінкам? – із сарказмом поцікавилася я, хоча й розуміла, що граюся з вогнем.

МІЖЗОРЯНА АКАДЕМІЯ 

ВИКЛАДКА НОВИХ РОЗДІЛІВ КОЖНОГО ДНЯ, КРІМ НЕДІЛІ

УСІХ ЗАПРОШУЮ!