Роздуми письменниці

Зізнавайтеся чесно... 

У всіх нас є той самий книжковий герой, якому ми пробачили б абсолютно все.

Запізнився на побачення? Ну буває.

Нахамив? Зате який харизматичний.

Зник на тиждень? Напевно, рятував світ. 

А в реальному житті після першого ж такого вчинку ми сказали б: «До побачення».

Чому з книжковими героями все працює зовсім інакше? 

Мені, як авторці, це завжди було цікаво. Іноді спеціально створюю героя неідеальним, а потім дивлюся, чи закохаються в нього читачі.

Тепер ваша черга відповісти.

Яку рису характеру ви готові пробачити лише книжковому герою, але ніколи — реальному хлопцю?

Давайте перевіримо, чи всі ми однаково "втрачаємо голову" через вигаданих чоловіків. 

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Асоль Солтан
01.07.2026, 23:38:52

Сталкери і ті яким ти говориш "ні", але вони наполягають. В реальному житті - "До побачення!".

Беремо адреналін, якого нестача у житті
Це щось тимчасове, щось, що ми можемо зупинити у будь-який момент, закривши книгу
В житті люди не змінюються завдяки магічному впливу кохання і подібні американські гірки з дня у день - пряма дорога в психіатрію))

Дарк-романи. Там чоловіки суцільний ред флаг, але ж вони нам подобаються... Чи можливо нам подобається палка на які той флаг стоїть... ?

Інші блоги
І як можна пройти повз?
— Доброго ранку, — хлопець піднімає погляд, ловлячи мене на гарячому. Завмираю на місці, нервово ковтаючи повітря. Він же ж не помітив, що я так на нього витріщаюся, правда? Міцно стискаю края футболки пальцями. —
Трошки розслабимося, потім трошки похвилюємося..)
Скоро оновлення... Спочатку щось гарне, потім сніданок☕️, потім кудись поїдуть... Куди? Дізнаємося вже скоро...❤️ "Йду до вітальні, щоби зробити для нас сніданок. Кидаю оком на сліди вчорашньої витівки Аслана, серце стискається,
Красуня і Захар
Маленьке оголошення. ❤️ Сьогодні опівночі оновлення не буде. Зате завтра о 12:00 на вас чекатимуть два останні розділи. Попереду ще нова загадкова історія, дуже важлива пропозиція, трохи гумору, трохи хвилювання... і кінець
Ох вже ті чоловіки...
І це все? Тільки коротке «Пробач…»? А в принципі, що я хотіла? У нас із Назаренком нічого немає. Та й бути не може. Ми різного польоту птахи. І те, що він був зі мною відвертим і розповів про зраду дружини та про
Ваша підтримка — найкраща магія
Дякую всім, хто подарував свою любов «Академії Вердіан». Ваші відгуки й емоції — це те, що надихає мене писати далі. Якщо ви ще не знайомі з Еліною та Кайденом, запрошую у світ, де магія має свою ціну, а почуття можуть
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше