Додано
01.07.26 19:36:26
Трохи сумного...
Виходимо на подвір’я. Белгард уже стоїть біля екіпажа. І не один. Проводжати нас прийшла і Белара з дітьми, і Марата.
Обіймаю всіх по черзі. І навіть син Белгарда — неймовірно гордий Гарран — дозволив притиснути себе до грудей, обійнявши мене своїми маленькими крильцями! Боги! Я обожнюю цього дракончика!
Не приховуючи сліз, сідаю в екіпаж, стискаючи в руках золотий жетон, який Белгард залишив мені зі словами:
— Я завжди готовий прийняти тебе знову на роботу, Кірахо. Мені шкода розлучатися з таким секретарем! Але вибору не було. Зрозумій це і не ображайся на мене!
Нараку він теж залишив золотий жетон. І ось уже ми обоє сидимо в кареті, і коні жваво стартують, відвозячи нас від спокійного життя в палаці короля Белгарда. Попереду — довга дорога і життя в чужій країні.

ДРАКОН ІЗ ТАЄМНИЦЕЮ ПІД ОДЯГОМ
Оновлення щодня о 00:00

Закінчення історії та підвищення ціни вже близько...
Анна Лященко
1646
відслідковують
Інші блоги
Доброго вечора, сонечки! Ви мене дуже потішили)) уже 25❤️❤️❤️ прочитань))) щиро дякую вам за таку увагу. Звісно ж, підготувала візуал до останнього розділу, якщо ви ще не бачили його і не читали. А ви вже викопали картопельку?
Схоже, Матвій та Ліза знайшли улюблене місце для побачень:Бандит і Принцеса
Як часто ми замислюємося про те, як швидко минає час і де ж ховається те омріяне щастя? Осінь за осінню спливає, але справжня таємниця полягає в тому, щоб уміти роздивитися це щастя навколо себе, примиритися з близькими, зберегти
— Я не можу без тебе жити, руденька, — на мить відірвавшися, каже Ден. — Я вмираю без твоїх губ, без запаху твого волосся, хай яким би воно не було. "Повернути руду" УВАГА! В кінці нової глави
Я от помітила, що більшу частину життя живу у власному бульбашковому всесвіті. Там я, мої персонажі, їхні лінії сюжетні, якісь нескінченні розмови... Ніколи не буває самотньо чи нудно, тільки трішечки страшно, коли винирюю
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
Іванна Турецька, Дякую!
❤️❤️❤️
Анна Форлі, Дякую!
Кіразу чекає нове життя. Це завжди нервує
Olexandra Novatska, Нове, та не факт, що легке...
Дякую!
Плак-плак... ❤️
Morwenna Moon, дяк-дяк... ❤️❤️❤️
Дуже сумний момент. ❤️ Прощатися з тими, хто став рідними, це завжди боляче. А коли попереду ще й життя в чужій країні, тим більше.
Julia Shperova, ❤️❤️❤️
Які милі дракоші))
Стасія Мун, Дякую!
Дійсно сумно(((
Мрія Чарівна, А що робити((
Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати