Обережно, Гаряче! Глава 4 «експеримент наді мною»

Привіт, мої любі читачі! 

Ви готові до максимального підвищення градуса? Четверта глава вже доступна для читання, і, зізнаюся, вона далася мені непросто. Наша героїня вирішує піти на відчайдушний і дуже небезпечний крок — порушити правила, обійти охорону й зазирнути туди, куди їй заходити суворо заборонено. До нього.

Алекс — небезпечний, непередбачуваний і… бісово привабливий. Яка гра розгорнеться між ними цієї ночі? Хто кого переграє?

Тримайте соковитий уривок для розігріву:

"Я ледве дочекалася відбою, після якого всім рекомендувалося сидіти у своїх кімнатах. Коли в коридорі нарешті затихли кроки охорони, я тихенько вислизнула. Серце калатало так, ніби хотіло вирватися з грудей.

Перед дверима відсіку №3 зупинилася. Від самої думки, що мене можуть спіймати тут, по спині пробігли холодні сироти. Я натиснула ручку й прослизнула всередину.

Алекс лежав на вузькому ліжку. Його запах гарячий, з легкою гіркотою одразу огорнув мене. Я сіла на край ліжка й обережно відсунула пасма волосся з його обличчя. Алекс миттєво розплющив очі.

— Кицю… — хрипко прошепотів він розпухлими губами і поклав важку руку мені на стегно. — Ти мені снилася. Лягай сюди.

— Алекс! Припини ці свої ігри. Я не ідіотка, щоб вестись на примітивний підкат.

Я зрозуміла, що треба було підіграти. Він ще не прийшов до тями й міг би проговоритися. Я знову провела рукою по його щоці. Мене вражала власна реакція на цього хама, але я вирішила будь-що розгадати його загадку.

— Стейсі… — тихо промовила я. — Це твоя дівчина?

Його губи розтяглися у посмішці, а в очах затанцювали іскри.

— Ревнуєш, кицю? — звичним нахабним тоном запитав він.

— А якщо так? — я вирішила грати далі, м’яко проворкувала. — Просто скажи… хто вона тобі?.."

Що було далі?

Повірте, далі гра пішла зовсім не за її сценарієм. Алекс вміє шокувати, підкорювати й змушувати забути про все на світі. А фінал цієї зустрічі залишить у вас більше запитань, ніж відповідей… невже вони справді знайомі?

Діліться своїми враженнями у коментарях, я дуже чекаю на ваші теорії! Чи зможе вона встояти перед цим чоловіком? (Глава гаряченька).

( Авторка трохи не в ресурсі, можливо через спеку, бо довго редачила главу, і не виходить гіфку залити, тому відео кину в інстаграм )

Експеримент Наді мною

  

Ваша Ulyana Summers

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Іра
02.07.2026, 12:30:52

❤️❤️❤️

Ulyana Summers
02.07.2026, 12:41:27

Іра, ❤️❤️

Ого яка спека!

Ulyana Summers
01.07.2026, 22:12:45

Morwenna Moon, Зашкалює градус ☺️

avatar
Ромул Шерідан
01.07.2026, 19:51:05

♥️♥️♥️

Ulyana Summers
01.07.2026, 19:58:46

Ромул Шерідан, ❤️❤️❤️

avatar
Кіт Анатолій
01.07.2026, 19:50:28

❤️❤️❤️

Ulyana Summers
01.07.2026, 19:58:39

Кіт Анатолій, ❤️❤️❤️

avatar
Агнія Бурне
01.07.2026, 19:20:40

Уф☺️нема слів))

Показати 3 відповіді
Ulyana Summers
01.07.2026, 19:44:20

Агнія Бурне, Ну то нехай думають, що за священик і кому там гріхи відмолює ахахахахаха
Бо Рубі він ще потім файно відмолить

avatar
Мрія Чарівна
01.07.2026, 19:18:37

Боже, там так палає...

Ulyana Summers
01.07.2026, 19:21:15

Мрія Чарівна, Палає Рубі біля нього ☺️

Інші блоги
Навіщо героям автор? ♥
…Щоб хапатися за блокнот і записувати все, що вони витворяють :D Не лізти в їхні особисті стосунки й сварки, підлаштовуватися під їхній характер та у жодному разі не диктувати їм, як жити! Я от декілька разів не
Гра - угадайка!
А давайте пограємо? Вже завтра стартує довгоочікувана новинка “Потраплянка для лиса” і я в нетерплячому очікуванні! Дуже хвилююся чи сподобається вам, хто з героїв стане вашим фаворитом та посяде окреме місце
Дев'ять ХвостІв
У старих легендах куміхо можуть бути лише міфом. Але що, якщо легенди не вигадували? Що, якщо серед людей справді живе той, хто має дев'ять чорних хвостів? Той, хто сильніший, швидший і старший за будь-яку
Муза.
Пишить в кого яка. Моя пішла. З якого переляку? В соплях, в сльозах, ба ледве не обсерлась з переляку. Манив солодким. Не вилазить. Дулі крутить. Вилазь! Тінь Жаху треба рятувати.
Це вам не санаторій, пане Назаренко...
Час у камері тягнеться болісно повільно. Під стелею моїх «хором» розташоване невелике заґратоване віконце, і я спостерігаю крізь нього, як густіють сутінки. Минає час обіду, а потім і вечері… Їжу не приносять, на
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше