Кажуть, сни — це просто гра нашої уяви. Але що, як наш мозок у такий спосіб намагається попередити нас про небезпеку, яка вже стоїть за спиною?

Ярсолава щойно прокинулася в абсолютному шоці. Її серце калатає, а на лобі — холодний піт. Їй наснився сон. Не просто поганий сон, а справжнє потойбічне жахіття, від якого хочеться кричати, але в горлі застряг ком.

Кошмар був настільки реалістичним, що, навіть розплющивши очі, вона все ще відчуває цей липкий страх на шкірі. І найстрашніше — вона починає розуміти, що цей сон... був пророчим. «В'язниця Смерті» зачиняє свої двері не лише наяву, а й у її свідомості.

Я обожнюю порпатися в підсвідомості своїх персонажів. Сни — це ідеальне місце, щоб показати їхні приховані страхи, слабкості та секрети, про які вони нікому не розкажуть під натиском реальності.

Новий розділ, просякнутий нічним кошмаром і липкою тривогою, вже чекає на вас.

А тепер скажіть мені... чи прокидалися ви коли-небудь від власного крику? Що було вашим найстрашнішим кошмаром? Розкажіть у коментарях, якщо, звісно, не боїтеся згадувати. Ха-ха. ?