"Їхній віз промайнув через великий міський парк, залишаючи дерева позаду. На крутому повороті ліворуч дівчинка перелякалася, що от-от вони полетять догори-дриґом, та, на щастя, цього не сталося. Жінка спрямовувала коней до західної брами, коли назустріч їм точилися вози міської варти. Ті промайнули повз, прямуючи на схід. Так само їх оминали інші люди — хто верхи, а хто просто біг. До вух Марі добігав важкий брязкіт сталі, іржання коней. В якийсь момент все дійство стало настільки голосним, що Рі потягнулася долонями до вух, аби прикрити їх.

Біля західних воріт стояло багато інших жінок із дітьми, утворилася навіть маленька черга, яка трохи сповільнила пруткий біг коней. Відгомін подій у протилежній стороні міста, однак, не затихав, було надто голосно. Коли вони опинилися за мурами, Марі все ще закривала вуха долонями. Лише після того, як віз оминув сусіднє село, а у свої обійми їх прийняв густий гай, дівчинка дозволила собі опустити руки. І тоді сталося це..."

"Рі" - це мій перший рукопис тож запитаю прямо - як вам текст?