Ідеальний образ ідеального чоловіка на Букнет
Всім вітання! Цей блог для авторів (скоріше авторок), які пишуть любовні романи. Я їх також пишу, а ще - читаю, і тому хочу надати коротку довідку стосовно того, як створити ідеального чоловічого персонажа для успішного роману на Букнет.
Отже, щоби ваш літературний чоловік зацікавив широку публіку, він має мати такі основні риси:
1. Він має обіймати високу посаду - бути начальником. Сфера діяльності не важлива, головне цей статус - персонаж має бути Босом. Звісно, його високий статус автоматично тягне його високий фінансовий статус.
2. Він має бути фізично привабливим. Йдеться не просто про гарний вигляд, а чудово пропрацьоване в тренажерному залі тіло. Найкраще аби він виглядав як спортсмен-бодібілдер, що готується до змагань. Увага - обов'язково зробіть акцент на його пресі (ті самі "кубики"), це маст хев.
3. Він має бути владним, непохитним, але при зустрічі з вашою героїнею втрачати волю і піддаватись непереборній пристрасті. Це створює своєрідний емоційний вибух і робить твір динамічним.
Це основні "вимоги". І їх краще не порушувати. Судячи з великої кількості романів саме з таким чоловічим персонажем, інші герої-чоловіки або нікого не цікавлять, або автор(к)и не наважують про них писати, побоююючись, що твір "не зайде".
Але все ж - як у цьому разі зробити роман більш-менш унікальним? Для цього треба:
1. Можна додати кількох босів. Більше босів - більше емоцій. Хай вони між собою чубляться за вашу героїню. Або - домовляються, і "зустрічаються" з нею разом (такі сюжети також бувають).
2. Можна трішечки відійти від канону - не начальник, а принц, бандит чи брат хлопця дівчини. Але тут важливо зберегти дві інші вимоги - владний характер і кубики пресу.
Якщо коротко, то це все. Дякую вам за увагу!
12 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти)) ну це як в жанрі ххх відео є популярні теги і менш популярні. Ось із головними героями так само).
Олег Кучер, Дивлячись де шукати. Там де моя подруга шукала то там навпаки домінація була популярна)). Ну я не впевнена чи справді можна вірити на слово цій подрузі. Потрібно все перевіряти;)
Я пишу книгу і переживаю, щоб не скотитися в ці тропи. В мене там Бос-підлегла, але в них трохи дивна динаміка... Він привабливий, має кота і його буквально задовбала об'єктивація, а ще він тупо вигорів на роботі))) Дякую за пост! Більше не переживаю )))
Олег Кучер, ))) Може вам краще писати в жанрі комедії. У вас шикарне почуття гумору))) ( Надіюся це не образливо для вас. Я просто ціню таке в людях, от вирішила поділитися думкою)
Ну таке от людям подобається читати. Що робити будемо?
P.s. Ви знаєте, це не мій жанр, але це просто реальність - дівчата "трошки за 30" люблять таке читати і воно буде найпопулярніше, як би мені не хотілось, щоб читали саме те, що пишу я)
Мрія Чарівна, Ну що, треба пошукати...
Якщо обирати між «маминою корзиночкою» та «владним босом», то вибір очевидний — кіт / кішка або інша тваринка.
А щодо тропів — тут справді кожен шукає в книгах те, чого йому бракує в реальному житті. Комусь хочеться романтики, комусь — пригод, а комусь — сильного й владного партнера.
Та, як показує життя, коли таке «щастя» приходить не на сторінках книги, а в реальності, усе виглядає зовсім інакше. Люди плачуть, вигорають, впадають у депресію, втрачають себе й роками намагаються оговтатися після токсичних стосунків.
Тож нехай ці владні альфа-самці залишаються там, де їм і місце, — на сторінках романів. У художній літературі вони можуть бути захопливими, харизматичними й навіть привабливими. Але в реальному житті для більшості людей значно ціннішими є повага, довіра, підтримка та здорові стосунки.
Наталія С Шепель, це б було цікаво)
і ходити далеко не потрібно) просто заглянути на ваш блог для інструкцій)
Коментар видалено
Коментар видалено
Головне, щоб не пузаті). Хоча деяким жінкам і такі подобаються. Мене, наприклад, відлякують здоровані на обкладинках, які вдвічі більші за героїню. Все має бути в балансі)))
Ірина Скрипник, Ну так, якщо така комплекція. Але це прямо дуже сильно унікальні випадки. Загалом пузо на чоловікові виглядає огидно і жалко.
Так... втерла сльози і пішла далі писати про не-боса без кубиків преса... і як він без них буде заявляти права на героїню?
Олег Кучер, Схоже на те)
Ну, або боси вирішують, що героїня їм не потрібна і починають зрештою зустрічатися один з одним. Чому такого прикладу немає? Я б почитала (без сарказму).
Ірина Скрипник, Цікава ідея, але все залежить від реалізації.. хоча.. якщо там буде достатньо кубиків пресу, то все інше, мабуть, не матиме значення)))
Я тут подумала... А можна мені просто звичайного чоловіка зі звичайною роботою? Гаразд... кубики можете не забирати. ?
Олег Кучер, От і знала, що десь має бути підступ...
Скоріше за все, це трошки поверхневе уявлення, але ж воно привертає увагу.
Я б не була настільки категоричною, адже прочитала багато книг. Так-от, прочитайте книги Тетяни Овчиннікової, для прикладу. Її книга «Я не хочу боса» прямо за душу бере, і повірте, там душа людини, та ще й з інвалідністю, тут зовсім не кубики пресу… Моя книга «Світло її кохання», - теж не про босів, а про хлопця, який вернувся без ноги і вчиться приймати себе…, до речі, вона ще й досі пишеться, бо важка емоційно, я намагаюсь тримати баланс, щоб не скотитися в жалість…. Іноді, ззовні за обгорткою ховається справжній світ. Я думаю, власне, саме цього хоче читач: доторкнутися до справжньої душі, яка є чи у боса, чи в хлюпика. До речі, про «маминого синка» планую теж написати. Невеличка оповідь уже є, треба її розкрити.
Дякую, що підняли гарну тему
Тому що всім цікаво читати про те, чого мало в житті. Маминих слюнтяйчиків зараз в житті вдосталь, щоб ще й читати про них))
Аксюта Санжаревська, ❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати