Додано
28.06.26 17:32:18
Коли маски починають плавитися: Глава 2

Привіт, мої любі читачі!
Ну що, ви готові до порції чистого, нерозбавленого напруження? Бо друга глава вже чекає на вас "Від Брехні до Мітки, і, чесно кажучи, під час її написання в моїй кімнаті майже іскри летіли. Атмосфера там розжарилася до межі.
Наші герої опиняються в замкненому просторі, де брехня стає занадто важкою, а інстинкти — надто голодними.
Що на вас чекає у цій главі:
— Ціна самоконтролю: Чон Техьон вважав себе майстром маскування. Але як втримати звіра в клітці, коли твій внутрішній показник домінантності — 94%, а зразок у кишені буквально випалює шкіру?
— Світ, що вибухнув запахами: Разом із Техьоном ви відчуєте, як це — коли буденний світ перетворюється на хімічний коктейль, де кожен чужий альфа викликає бажання знести стіну, а він...
— Аромат, від якого темніє в очах: Затишний, теплий запах свіжої випічки, ванілі та ніжного заварного крему. Запах Єджуна. Справжня пастка для хижака.
— Перше ричання: Територіальні інстинкти не обдуриш. Один неправильний рух друга — і в кімнаті стає крижано від тваринного рику.
«Він мітив його. Запах хвої та землі осідав на Єджуні з кожним важким видихом. Вовк дивився на кролика, і в темно-карих райдужках спалахнув бурштиновий, дикий відблиск. Ікла подовжилися... Він хотів зробити його частиною себе».

У цьому оновленні маски не просто тріщать — вони плавляться. Вперше назовні проривається пухнастий, але такий темний і небезпечний вовчий хвіст, а довірливий кролик навіть не підозрює, наскільки близько підпустив до себе хижака.
Це історія про власність, яка межує з одержимістю. Про захист, який більше схожий на полон. І про мітку, яка змінить усе.
А чому пані авторку ображаєте і не читаєте цю милу історію? Всі побігли читати "Експеримент наді мною", а Техьона та Єджуна не читаєте, ай яй яй. (Злиться авторка)
Переходьте за посиланням, читайте, залишайте свої гарячі коментарі та обов'язково ставте зірочки, якщо вам теж перехопило подих!
Від Брехні До Мітки
Ваша Ulyana Summers

Уляна Саммерс
248
відслідковують
Інші блоги
Привіт, мої любі Спокусники! Новий розділ: “Не такий ти й святий” 18+ Майже північ. Я стою в бабусиному будинку біля холодильника разом зі спільницею й передаю їй наїдки в контейнерах. — Що це? — Селія
— Я сподівався, що ви хоча б трохи зацікавлені в мені, — сказав Дем’ян. — А якщо так? Його усмішка стала ледь помітнішою. — Тоді я маю намір цим скористатися. — Звучить майже як погроза. — Лише якщо
- Ти хочеш, щоб я тебе поцілував? - Так. - видихнула я. І тоді Гординський нахилився. Його губи торкнулися моїх так ніжно, що я затамувавла продих. Це зовсім не було схоже на те, чого я очікувала від такого чоловіка.
Він звик контролювати все. Крім власних почуттів. Марк Орлов — тридцять три роки, успішний бізнесмен, власник будівельної корпорації та чоловік, який ніколи не дозволяє емоціям керувати рішеннями. Він сам побудував
— Я не можу без тебе жити, руденька, — на мить відірвавшися, каже Ден. — Я вмираю без твоїх губ, без запаху твого волосся, хай яким би воно не було. "Повернути руду" УВАГА! В кінці нової глави


6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти✨✨✨
Василенко Сергій, ❤️❤️
❤️❤️❤️
Кіт Анатолій, ❤️❤️❤️
Такі милі ❤️
Morwenna Moon, Дякую =^-^=
Ой, які ушастики)))
Мрія Чарівна, Вухані ще ті, і хвости теж мають ❤️❤️
✨️❤️❤️❤️✨️
Ганна Літвін, ❤️❤️
❤️❤️❤️
Агнія Бурне, ❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати