Додала новий розділ до роману «36 причин, чому я більше не ходжу на побачення».

У ньому Лів пише Причину №2. Про те саме “ще трохи”, яке спочатку звучить майже як обіцянка.

Ще трохи часу.
Ще один правильний момент.
Ще після роботи, переїзду, підвищення, літа, зими, життя.

А потім раптом виявляється, що час минав не лише для того, хто просив почекати.

Він минав і для того, хто чекав.

І, звісно, під дописом Лів знову з’являється @dogearedpages – загадковий книжковий незнайомець, який має неприємну звичку говорити саме те, що вона не хоче чути.

У розділі буде трохи болю, трохи гумору, книжковий Threads, суперечка, яка вже майже схожа на флірт, і перший слід до маленької книгарні The Last Chapter.

А мені цікаво:
як ви думаєте, “дай мені ще трохи часу” у стосунках – це чесність чи спосіб не сказати “ні”?