А що, якби ваше «можливо» тривало п’ять років?

Привіт, я Анна Полар, і я дуже хвилююся, але все ж запрошую вас у свою нову романтичну історію «36 причин, чому я більше не ходжу на побачення».

Це історія про Лів.

Про дівчину, яка п’ять років чекала не на каблучку, не на гучне освідчення і навіть не на ідеальне майбутнє. Вона чекала на просту відповідь.

Так.
Ні.
Хочу.
Не хочу.
Обираю тебе.

А замість цього знову й знову отримувала: «можливо».

І одного дня це «можливо» стало важчим за будь-яке «ні».

Лів розходиться з чоловіком, з яким планувала життя, знаходить стару синю коробку зі списком майбутніх дитячих імен і робить те, що вміє найкраще: перетворює розбите серце на текст.

Так з’являються її 36 причин, чому вона більше не ходить на побачення.

А далі буде все, що я сама дуже люблю у романтичних історіях: дощовий Лондон, затишна книгарня, великий бернський зенненхунд, дотепний власник книгарні, невдалі побачення, онлайн-незнайомець, який занадто добре бачить між рядками, і героїня, яка вперше за довгий час вчиться обирати не когось, а себе.

Це буде історія про другі шанси.
Про смішні й болючі побачення.
Про повідомлення, які перечитуєш кілька разів.
Про «ні», яке нарешті звучить чесно.
І про те, що після дуже довгого «можливо» серце все ще може наважитися сказати «так».

Буду дуже рада, якщо ви зазирнете до книги, додасте її в бібліотеку й залишитеся зі мною в цій історії.

І мені цікаво:
ви б чекали людину, яка роками каже “ще не час”? Чи одного дня просто пішли б?

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
У зв'язку з масовими скаргами, пояснюю
Любі читачі, хочу пояснити вам, чому всі, хто читав " Єдину слабкість Ката " в процесі написання, могли дочитати її безкоштовно, а решті тепер потрібно її придбати. Не думала, що цей допис знадобиться, але, вочевидь,
Твердіє не тільки його переконання...
Ніка виклала нові світлини… Скрегочу зубами, гортаючи альбом «У клубі». Спершу трохи заспокоююсь, побачивши фото Карини та Єгора. Ну хоч дівчина не сама по сумнівних закладах вирушила! Але потім… Далі йде не
Робін. Знайти своїх.
Його не розуміли батьки. Родичі. Брати. Що за дивак з неприродними бажаннями? Хто садить квіти замість овочів? Навіщо вчитися стріляти, якщо навіть справжнього лука ніколи не буде? І тільки Мері-Єнн, побачивши в лісі
Парадокс.
Найглибший парадокс літературної майстерності полягає в тому, що автор відточує кожне слово, аби читач зрештою перестав помічати самі слова й прожив історію персонажа як власну.
Позитивна динаміка...
Вітаю, любі букнетівці! ❤️ Оновлення уже у ваших книжечках. Завітайте: — Юрію Валентиновичу! Я знаю, що не повинен вас турбувати, але... — Він замовкає. Рвано вдихає. —Петре Олексійовичу, я завжди готовий допомогти.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше