Вітаю, мої солоденькі!

Мене давненько тут не було. Бо влаштувала собі невеличкий відпочинок. Але я повернулася, щоб натякнути. 

Завтра вийде одразу два розділи!

Ну, це щоб ніхто не лякався раптового обсягу)))

А щоб чекати було легше, принесла вам ще шматочок гарячих спойлерів. 

***

— Навіщо ти йдеш за мною? — його інша рука з глухим ударом уперлася в дерево просто біля мого носа.

— Я ж казала… нам потрібно поговорити.

— Брехня!

Він ще сильніше вдавив моє тіло в двері.

— Ти робиш мені боляче! — я вперлася долонями, намагаючись чинити бодай якийсь опір.

— Я чую, як шалено б’ється твоє серце. Ти боїшся.

— Звісно, я налякана! Ти тримаєш мене проти моєї волі!

Він важко зітхнув і вмить відпустив. Миттєво відчула свободу. І пронизливий холод.

— Йди геть.

Я повільно повернулася, усе ще тримаючись за дерев’яне полотно як за єдину опору. У кімнаті панувала суцільна темрява. Могла розрізнити лише його масивну постать і зловісний контур великих крил.

— Прошу тебе… залиш мене, Моргано, — майже благально мовив він.

— Я не хочу…

***

❤❤❤Дякую за підтримку! ❤❤❤

І запрошую до читання!

Парі на злам