Уявіть, що існує паралельний всесвіт, у якому Адріан з книги Крок у безодню та Еларія з Позначена живуть своїм звичним (або не дуже) життям. Вони ніколи ще не зустрічалися, ходять тими самими вулицями, дивляться на те саме небо, але розминаються за секунду до того, як зустрітися поглядами. 

Але ми ж із вами знаємо, що доля — панянка вперта. І якщо їй потрібно зіштовхнути двох людей лобами, вона знайде спосіб. Особливо, якщо ці двоє — інквізитор та мисливиця на нежить. Ну ідеальний метч, хіба ні? Я просто не змогла втримати цю думку в голові і вирішила поділитися нею з вами. Ну бо як можна спокійно спати, працювати и займатися хатніми справами, коли розумієш, яка вибухова суміш вийде, якщо зіштовхнути їх в одному просторі. Давайте розберемося, чому від усвідомлення їхньої зустрічі, уже хочеться затамувати подих:

Він весь такий правильний, вірний закону та вірі, лише спочатку, з купою обов'язків та ідеальним інквізиторським вбранням.

Вона звикла вирішувати проблеми сама, своєю кмітливістю і силою, а правила для неї — це просто корисні поради, які можна ігнорувати.

З одного боку, вони роблять спільну справу (очищують світ від усякої гадості). З іншого — за всіма канонами свого всесвіту він мав би її заточити в підземеллі, а вона його — як мінімум висміяти.

Чисто теоретично, їхня перша зустріч мала б закінчитися або грандіозною бійкою, або взаємними погрозами і, можливо, приставленим до горла кинжалом. Але ж ми любимо, коли іскри летять не від романтики, а від роздратування, яке потім так красиво переростає в щось більше.

Ну що, зізнавайтеся, а ви б хотіли прочитати таку історію? ✨

З теплом, Ірина Саха❣️