– Куди ми летимо? – знову знехтувавши правила пристойності, які вкладали в мене з дитинства, першою звернулася до чоловіка.

– А мені казали, що таринки зайвих питань чоловікам не ставлять, – пролунала іронічна відповідь, і Нордан кинув швидкий погляд у мій бік. – Хоча я з першого погляду зрозумів, що тебе важко назвати зразковою таринкою.

– І як же ви це зрозуміли? – примружившись, запитала я, розглядаючи різкий профіль чоловіка з довгим носом і тонкими губами.

– Я відчуваю твої емоції, – на моє здивування, прямо відповів він.

– Але ж на мені амулет із дардасу! – здивувалася я, мимоволі притискаючи руку до грудей, де висів цей самий амулет.

– Огаси менш чутливі до цього металу, – відкрив мені нову шокуючу новину Нордан. – Ми можемо частково долати його захист.

Я витріщалася на нього в цілковитій розгубленості. І найбільше дивувало не те, що саме я почула, а те, що огас мені взагалі про це розповів.

– Що саме тебе дивує? – промовив він з глузливою посмішкою.

І я зрозуміла, що він знову без жодних зусиль прочитав мої емоції.

– Представники вашої раси зазвичай не люблять розголошувати свої секрети, – вирішила я теж бути чесною і сказати все як є.

– Ти мій «симбіонт», – відповів він незворушно. – За умовами контракту маєш мовчати про все, що дізнаєшся від мене чи інших огасів за час нашого спільного життя. В іншому разі ти будеш оголошена злочинницею. І повір, від нашого гніву ти не сховаєшся ніде. Причому в цьому разі постраждаєш не тільки сама, а й усі, хто буде для тебе важливий чи укриватиме від нас. І закон тут тобі не допоможе. Мало того, буде на нашому боці,  – а ось про це братик чомусь не згадав! Мабуть, вирішив, що новий господар це донесе до мене набагато дохідливіше. – Втім, після закінчення контракту «симбіонтам» зазвичай стирають пам’ять про те, що їм знати не належить. Я так, до речі, і планую вчинити.

Я нервово зглитнула ком у горлі.

– Взагалі-то контракт мені ніхто не показував. І я його не підписувала! – зауважила, щосили намагаючись приховати мимовільний страх.

Хоча чудово розуміла, що огасу не складе труднощів прочитати мої емоції.

– Наскільки я розумію, за вашими законами це й не обов’язково, – знизав плечима Нордан. – Тепер ти належиш мені. І якщо не робитимеш дурниць, ми чудово порозуміємося.

– Брат повідомив, що наш контракт укладений на невизначений строк, – обережно зауважила я. – А можна точніше? Скільки мені доведеться знаходитися поруч із вами?

– Поки я не знайду когось цікавішого, – посміхнувся огас. – Або поки ти мені не набриднеш.

– Навіщо я вам взагалі?! – дедалі більше тривожачись через невизначеність власного положення, випалила я. – І що означає «симбіонт»?

МІЖЗОРЯНА АКАДЕМІЯ 

ВИКЛАДКА НОВИХ РОЗДІЛІВ КОЖНОГО ДНЯ, КРІМ НЕДІЛІ

УСІХ ЗАПРОШУЮ!