Оновленя вже чекає, що ж буде далі, кто грається, а хто дозволяє собі?...хто небезпечний павук?...  Сіра павутина

У салоні стало дуже тихо. Лише шум дощу по даху та тиха музика з колонок. Марі відчула, як серце калатає в грудях. Вона сказала це. Сказала вголос. І тепер чекала.

Крістіан Грей не відповів одразу. Він продовжував дивитися на дорогу, але його пальці на кермі злегка напружилися. Кілька секунд він мовчав, і ця тиша тиснула набагато сильніше, ніж будь-які слова.

Нарешті він тихо, майже спокійно, сказав:

— Це залежить від того, навіщо вам це подобається, Марі.

Він повернув голову і подивився на неї. Його сірі очі були холодними, але в них з’явилася нова глибина. Він не посміхався. Просто дивився — прямо, важко, оцінюючи.

— Якщо вам просто подобається грати в небезпечні ігри… то так, це погано. Бо я не той чоловік, з яким варто грати.