Відомо, що є два типи акторів : ті, які грають самих себе в різних обставинах і ті, які грають різні характери.
Перші більш впізнавані і культові, тому що глядач "підсідає" на харизму певного типу і саме цей типаж шукає в нових фільмах. Персонажів часто пишуть під них. Мерилін Монро - найбільш яскравий приклад.
Другі не такі впізнавані, бо грають різні образи, характери. Тут запам'ятовуються більше ролі, ніж актори. Хоча об'єктивно, тут об'єм праці куди більший.
Автори, мабуть, теж так. Спостерігаю на Букнеті в основному два типажа чоловічих персонажів - Або некерований домінант-аб'юзер або ідеальний принц. Ну це так, грубо кажучи.
А от складніші характери зустрічаються рідко. Я особисто знаю тільки одну письменницю, яка пише чоловічі характери нетипові, з неприхованими недоліками. Це Наталія Шаграй. І ще автори-чоловіки. В них, скоріше за все, теж певний типаж, але зі зрозумілих причин, інші уявлення про ідеального героя, багато в чому засновані на власному характері.
От, оце згадала Мрія Чарівна і ще авторок слешу. Там інші типажі))
Можливо, ви теж щось нестандартне знаєте? Діліться!)
17 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ починав писати з акторських монологів для молодіжного театру. Це чудова практика (◕‿◕)
Кіт Анатолій, Прикольно... Правильно, природа не терпить пустки, пробуйте все)
Згадала про цей блог і принесла вам твір. Оцей:
https://booknet.ua/book/toi-hto-malyu-mangu-b427909
Мені добіса сподобався головний герой! Чекаєш владного боса, але ні! Отримуєш реальну людину і пофіг, що дракон! Він і ексцентричний художник, і син. який намагається побороти токсичку матір, і партнер, який намагається збагнути, чого хоче! Я, блін, в нього вірю!
Це було дуже неочікуване і приємне відкриття)))
А ієрархія у тих драконів, то просто цимес))))
Дієз Алго, ❤️❤️❤️
(задумливо потирає підборіддя, дивлячись кудись трошки вгору. Схоже, він знайшов ваш блог цікавим для роздумів)❤️✨❤️
Цікаву тему підняли :) Що пишу не в стилі "владних і несамовитих" знаю і трохи навіть страждаю, що вони в мене не виходять :)))) ...але гадаю, що авторів, які пишуть нетипові чоловічі характери більше. Маю думку, що "некерований домінант" та "ідеальний принц" - це найпростіший спосіб закрити базові читацькі запити на яскраві емоції та казку. Писати "складних" чоловіків, які мають слабкості, переживають внутрішні кризи, мають неприховані недоліки, але водночас залишаються живими і привабливими, важко і навіть ризиковано, бо такого "героя" можуть не зрозуміти. Але за що я люблю творчість - так це за те, що тут немає стелі. Завжди є куди рости. (І я дуже сподіваюся, що теж росту, а не лише танцюю на граблях своїх помилок). Бо справжня магія літератури починається там, де з'являється об'єм.
З нестандартного... зазирніть у книги Оксани Усенко. "Планета під назвою Мавка" - ретельно пропрацьований фантастичний світ з ЖИВИМИ персонажами.
У Карліни Бенд "Детективи з Яспісу" чи "Свято ночі" (обидві недописані) - неоднозначні герої, які мають у собі доброту.
Шаграй Наталія, Дякую, вас послухала, Дієз послухала, а побачила міське фентезі)))))
В будь-якому разі, ознайомлюсь, коли актуальне трошки подочитую)
Соціоніка розділяє 16 типів людей. Якби автори цікавилися цим питанням, то були б більш різноманітними.
Загалом Ваша думка про ролі у акторів мені імпонує. Часто, особливо в роботах авторів-чоловіків можна помітити самого автора в його головному герої, але в якійсь покращеній версії. Свої недоліки такі автори не виставляються напоказ. Я звичайно ховаюся в якомусь другорядному персонажі, це дозволяє дивитися на головних героїв з боку і не малювати їх ідеальними.
Герман Харрінгтон, мені цікаво і по життю. Багато що я знаю про психологію людей та особливості поведінки. А тут соціоніка нова для мене наука. Люблю щось складне і цікаве про людську природу читати. А що до книг то я якщо для себе щось відкрию нове, впевнена в мої персонажів воно само перекочує)
Ідеальний - це який? До того ж, усе можна поділити по типам. Нетиповий - це в чому?
Вадим Сухобрус, От-от...
Щиро дякую за згадку!
Але не записуйте мене виключно в автори слешу...
Бо я пишу унікальну літературууууууу *ниє* про сильних жінооооооок... *реве*
Дієз Алго, твір лише про почуття, а все решта лише декорації - іноді здається, що краще писати так.
Ну але що робити))) Хвилинку ниття закінчено, дякую за увагу)
Нє, точно не до мене в мене психи - всі, незалежно від статі... Власне не люблю ідеальних персонажей світ - це хаос, люди в ньому його частинки.
Як добре, шо я не пишу про чоловіків, ахаха )))))))))))))))
Дієз Алго, Ес ))))))))))))))
♥️
Зверну увагу на нову для себе авторку))
Ганна Літвін, ♥️
Хм... некерований неадекват з геніальною головою, дебільними вчинками, сам себе вважає параноїком, при цьому вже двічі виявився правий. До цілі пре, як носоріг, там його тільки брат може зупинити і заспокоїти. При цьому відповідальний, цінує сім’ю, до романтики підходить дуже прагматично, до самого себе з іронією, бо знає про свої недоліки, але виправлляти їх не збирається, кому не подобається, нехай ідуть лісом. Звати цього чоловіка Крістоф. Не знаю, наскільки він нетиповий, але довести його до кінця історії так, щоб і в тому, що розумна героїня могла з ним зв’язатися не було сумнівів, і його попаяність нікуди не зникла, таки вдалось. Таких героїв цікаво писати.
Дієз Алго, був би не позитивним, був би просто придурок))
До речі, люблю Дауні молодшого в ролі Залізної Людини саме за те, що він позитивний придурок зі своїм стержнем. І не люблю Капітана Америка, бо там зачепитись нема за що при всій його історії))
Ахах, пробую трохи щось нестандартне написати) Раул певною мірою підходить під типаж "самотнього вовка", але щодо "травми" не беруся стверджувати) Джон поки що взяв паузу перед заключним ривком, хтозна, що він наприкінці викине)
Дана Новак, Цікаво-цікаво...
Створити героя, який дратує своїми недоліками, але в якого все одно закохуєшся — це вищий пілотаж. Адже, якщо серйозно, то "неідеальні" чоловіки з прихованими травмами збуджують куди більше, ніж картонні принци без жодного пояснення чому вони стали такі ідеальні. Хоча кожному своє не можна категорично говорити, що такому не місце. Місце просто для кожного свій читач. Сама як авторка постійно балансую на цій межі, бо писати "ідеальних" нудно, да і вжиті не зустрічала справжніх ідеалів. От і пишу таких головних героїв які мають свою історію і до початку сюжету і після його закінчення.
Дієз Алго, Думаю ви дивитися в саму суть проблеми. Ось таке воно секрет жіночого щастя))) От і книжок із подібними типажами багато.
Гм... Цікаво, до якого типу Дзен відноситься?) Некерований принц, чи ідеальний аб'юзер?))
Очерет, Ваш Шаман нетиповий) Дзена не читала
Коментар видалено
пішла підписалася, люблю коли герої неоднозначні.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати