Красотульки, залишаю шматочок для тих, хто ще не вирішив, читати чи ні)))

https://booknet.ua/book/zemlyanka-po-znizhc-b451809

Торн, який усе ще виглядав злегка пом’ятим, але вже не таким наляканим, обережно підтягнув її назад, ближче до себе. І без жодного натяку на інтим поклав свою велику долоню їй на талію.

- Хейлі, заспокойся. Тобі нічого не загрожує, - м'яко прогримів капітан, намагаючись утихомирити свої дреди, які все ще підозріло ворушилися. – Ми з Оріоном будемо поруч на Галіторі. Навіть якщо Союз виставить тисячу претендентів, останнє слово і фінальний вибір – завжди за жінкою. Такі закони.

- Ага, вибір із двох гуманоїдів... – зітхнула вона, трохи заспокоюючись, але все одно тримаючи руки при собі.

- Тобі показати зображення можливих чоловіків?

- Звичайно! А ви можете?! – пискнула Хейлі, затамувавши подих, коли Торн провів пальцем по екрану планшета, і посеред каюти з тихим дзижчанням розгорнулася величезна тривимірна голограма першого потенційного нареченого.

Хейлі придивилася, і її посмішка миттєво згасла. Вона повільно потягнула ковдру назад до самого носа, а її очі округлилися до розмірів тих самих блюдець.

Перед нею колихалося щось триметрове, напівпрозоре, без вираженої голови, але з купою щупалець, які еротично переливалися фіолетовим світлом у районі... ну, припустимо, талії. Зображення супроводжувалося бадьорим написом глосською мовою.

- Так, стоп, - пискнула Хейлі, вказуючи пальцем на це диво природи. – Хлопці, ви що, знущаєтесь?  Що це за міжгалактичний холодець?! Де у нього обличчя? Куди мені його цілувати у разі раптового нападу ніжності? І головне – як цей медузоподібний кавалер збирається продовжувати зі мною свій рід?! 

Шановні читачі, сподіваюсь, Вам теж стало цікаво))) Приємного читання!!!