Мене часто питають...

Мене часто питають — чи важко закінчувати книгу?

Чесно? Так. Останній розділ "Не твоєї гри" я писала вночі. І коли поставила крапку — відчула щось дивне. Не радість, не полегшення. Якусь порожнечу.

Максим і Аліна вже не потребували мене. Їхня історія була завершена.

Але виявилось що я ще не готова відпускати цей світ. Тому з'явився Артем.

Він інший. Мовчазніший. З очима які бачили забагато. Колишній військовий якому доручили захищати жінку що не хоче щоб її захищали.

"Охоронець" — це історія про двох людей які обрали найскладніший шлях. Бути поруч коли не можна.

25 розділів вже чекають на вас.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Юлія Куліш

25.06.2026, 16:12:56

❤️❤️❤️

Софія Рен

162

відслідковують

Інші блоги

Khryzantema

Трішки роздумів

У кожної книги є свій післясмак. Деякі історії закінчуються разом з останньою сторінкою, а деякі ще довго не відпускають, залишаючи після себе невидимі сліди. Мені подобається думати, що між сторінками моїх історій теж

Олеся Сіверська

Оце так новина

Завжди за темною смугою приходить світла. Ще в минулому пості я була вся просочена осінньою депресією, а потім — voilà! — бачу свою книгу «Кохання у стилі ASMR» на другій сторінці івенту «Кохання після пар»

Богдан Жур

100 підписників!

Здається, це лише цифра. Але за нею — 100 людей, які вирішили залишитися на моїй авторській сторінці й стежити за моїми історіями. Для автора це дуже багато. Дякую кожному, хто читає, ставить вподобайки, залишає коментарі,

Олеся Сіверська

Трошки лірики, або про те що болить

Любі мої, сьогодні щось так сумно на душі… Новини, зміни, роман. Усе якось іде… сумно, чи що. Наче й нічого конкретного не сталося, а всередині тяжко. І ось дорогою додому я раптом спіймала себе на думці, що не заходжу

Мері Вейв

Звуки натхнення ?

Той момент, коли підбираєш правильний трек — і сцена буквально сама починає писатися. Музика іноді задає весь ритм епізоду ? Пишете в тиші чи теж з саундтреком у навушниках?.