— Це не те, що я хотіла почути!
— А що ти хочеш почути? — Любомир різко встав і підійшов до мене, потягнув мене за руку до себе і різко притиснув до себе. Однією рукою міцно притискав мене до себе за талію, іншою схопив мене за обличчя, змушуючи дивитися в його очі.
— Що ти до біса вродлива, сексуальна і мені кожна моя думка про тебе відображається ось тут… — схопив він мене за сідниці і штовхнув на свій пах. Я відчула, який він вже твердий, і це почало збуджувати мене. Любомир зробив декілька кроків зі мною назад, і наштовхнувшись на спальню, він штовхнув мене на ліжко, одразу притиснув мене своєю вагою до матраца і руки мої перехопив, бо хоч я і розуміла, до чого це все йде, але мені не подобалось, що наші розмови знову звелися до се***.
Зрадниця