– Контракт укладено. І ти станеш «симбіонтом» Нордана лар Са-Ірда.

– Ким стану?! – придушено запитала я, не розуміючи, що він має на увазі.

– Так твій статус зазначений в укладеному нами контракті. Стандартному, який у таких випадках укладають огаси з представниками інших рас. За винятком того, що твій укладений на невизначений термін.

– Наскільки я знаю, подібний контракт має укладатися особисто! – я вхопилася за соломину.

– Але не в нашому випадку, – обірвав мої надії брат. – Таринки не мають права розпоряджатися власним життям. Чому я повинен нагадувати тобі про очевидне?! Я мав право вирішити це питання за тебе. І вирішив!

– І що ж я повинна буду робити як «симбіонт»?

Довелося щосили вчепитися пальцями в підлокітники, щоб придушити емоції, що рвалися назовні. Від них стало б тільки гірше. Зараз хоча б є надія, що брат прийме назад, коли огас від мене відмовиться. А я вже збиралася зробити все, щоб так і сталося! Буду настільки непокірною й зухвалою, що Нордан лар Са-Ірд сам буде радий мене позбутися. Тим більше, що за умовами контракту він не має права завдавати мені шкоди.

– Задовольняти особливі потреби твого власника-огаса, – відгукнувся Надір. – Чіткіше прописано не було. Пан Лар Са-Ірд сам пояснить тобі, що ти повинна будеш робити.

– Особливі потреби, значить? – просичала я, боячись навіть уявити, що може зробити зі мною моторошний чоловік, який незабаром отримає наді мною повну владу.

Єдине, що давало надію – це те, що огаси не схильні до фізичної близькості з представницями інших рас. Отже, цього можна не боятися. Хоча стверджувати напевно важко. Може, це просто не афішують. Прокляття! Усвідомлення того, що незабаром я на власному досвіді отримаю відповіді на всі ці питання, аж ніяк не тішило!

– Постарайся бути слухняною зі своїм покровителем, – холодно сказав брат. – Не зганьби нашу сім’ю ще більше, ніж ти вже це зробила!

Як же хотілося кинути чимось у його гордовиту фізіономію!

Адже Надір дійсно вважає, що чинить правильно! Причому йому абсолютно байдуже до того, що відчуваю я. То чи має сенс і далі продовжувати розмову?

Зібравши всю волю в кулак, я підвелася і попрямувала до дверей, навіть не попрощавшись.

Надір не став мене зупиняти чи дорікати за неналежну поведінку. Дав зрозуміти, що більше не вважає себе зобов’язаним це робити. Тепер моїм вихованням займеться новий покровитель.

Від цієї думки я мало не заскреготіла зубами, боячись уявити, яким тепер стане моє життя.

З іронією подумала про те, що принаймні здійсниться одне з моїх бажань. Я залишу рідну планету і побачу інші. Тільки чомусь зараз це взагалі не тішило.

Дивно, що сліз не було.

Була тільки злість!

Вона буквально клекотала в мені, намагаючись знайти вихід. І я почала трощити меблі у своїй кімнаті. Металася по приміщенню, наче загнаний звір, навіть гарчала.

Напевно, якби мене в такому вигляді хтось побачив, то вкотре переконався б у тому, наскільки я відрізняюся від образу ідеальної таринської жінки. Та й начхати на це!

Рідний брат продав мене чоловікові, від якого невідомо, чого можна очікувати! То чому я маю хвилюватися про те, як він чи хтось інший із таринів поставиться до моєї поведінки?!

А ще в мені міцнішала рішучість боротися до кінця!

З тієї миті, як Надір мене продав, він перестав вважатися моїм покровителем. І раз мій покровитель тепер чужомирянин, я більше не вважаюся таринкою. А отже, можу більше не підкорятися їхнім безглуздим законам! І полегшувати життя клятому огасу своєю покірністю не збираюся!

Зі зловтіхою подумала про те, що Нордан лар Са-Ірд сильно прорахувався, обравши мене собі в супутниці й явно сподіваючись отримати слухняну й покірну таринку.

Не дочекається!

МІЖЗОРЯНА АКАДЕМІЯ 

ВИКЛАДКА НОВИХ РОЗДІЛІВ КОЖНОГО ДНЯ, КРІМ НЕДІЛІ

УСІХ ЗАПРОШУЮ!