Уявіть, що після катастрофи у вашій голові з’явився голос.

Він не обіцяє порятунку.
Не каже: “Ти впораєшся”.
Не шкодує, коли боляче.

Він просто рахує.

Куди бігти.
Кого бити першим.
Яка рана смертельна.
Коли треба мовчати.
І наскільки малий ваш шанс вижити, якщо ви зараз зробите дурницю.

Це Каїр — уламок чужого розуму з мого циклу «Хітра».

Він холодний, точний і нестерпно корисний.

І найгірше — він часто має рацію.

А ви б хотіли мати такого радника в голові?