Любі автори та читачі ♥️

До прочитання доступний новий розділ роману "Лисяче серце"

Уривок ✨

​Тим часом Ліон, той самий "грубіян", стрімко віддалявся від офісу. Його ціллю був розкішний банкетний зал, де мала відбутися весільна церемонія. Але наречена там була не звичайною жінкою, а істотою з потойбічного світу, що ховалася за людською подобою.
​Зайшовши до зали, він побачив її в білосніжній сукні. Вона виглядала чарівно, але очі видавали хижака.
​— Вітаю, люба, — промовив Ліон, і в його голосі прозвучала крижана сталь. — Тобі дуже пасує це плаття. Шкода лише, що ти вдягла його востаннє.
​Лисиця завмерла, її обличчя скривилося від люті:
​— Ліоне? Що ти тут робиш? Ми ж домовилися: ти не лізеш у мої справи, я — у твої!
​— Плани змінилися, — крок за кроком він наближався до неї. — Ти обіцяла припинити криваве полювання. Але замість цього ти висмоктуєш душі своїх наречених просто на очах у свідків, яких потім теж вбиваєш. Ти справді думала, що я цього не помічу?
​— А що в цьому поганого? — вона грайливо накрутила пасмо волосся на палець. — Хіба я не маю права на щастя?
​— Ти лисиця, а не богомол, щоб їсти своїх коханців, — відрізав Ліон. — Здавайся, поки я не втратив терпіння.
​Лисиця, зрозумівши, що мирно не вийде, кинулася в юрбу гостей, здіймаючи крики. Люди кинулися на захист "тендітної жінки", але Ліон розкидав їх легкими, вивіреними рухами, не завдаючи серйозної шкоди. Коли він загнав її в кут, з'явився наречений, намагаючись захистити кохану.
​Ліон одним точним ударом в живіт змусив чоловіка опуститися на коліна. Він вихопив меч, лезо якого засяяло, розсікаючи ілюзію. Світло відбилося в очах лисиці, оголюючи її справжню суть. Наречений, побачивши монстра, відсахнувся з криком і втік. Ліон холодно завершив справу.

Історія продовжує розвиватися далі, сучасна Японія , але задача Ліона таж сама, захищати людей від потобічного та найти Джаан, а можливо він вже її знайшов?(⁠◕⁠ᴗ⁠◕⁠✿⁠)