Всім привіт!

Ви коли-небудь замислювалися, скільки всього залишається від людини після того, як вона йде?

Для більшості це лише квадратні метри, які треба звільнити від "мотлоху" для продажу. Для мого героя, Кирила, це — щоденна робота. Його професія - "санітарна очистка". Він приходить туди, де життя вже зупинилося, щоб зробити його "стерильним".

Але чи можливо очистити квартиру від пам'яті? Що робити, якщо в цій купі "сміття" ти знаходиш щось, що змушує тебе самого почати жити інакше?

Мій новий твір «Хто забере твоє сміття?» - це не просто історія про роботу. Це історія про те, як важливо не стати «частиною архітектури» свого міста і не втратити власну людяність у гонитві за стерильністю.

Запрошую до читання. Буду рада почути ваші думки в коментарях.