У моїй книжці "Мене звати Імперія. Моя реальна історія" ми неминуче стикаємося з однією з найдавніших і найлицемірніших загадок суспільної моралі. Де саме пролягає та невидима, але фатальна межа? У який саме момент у хижому чоловічому сприйнятті жінка втрачає свою недоторканність і перетворюється на ту, кого вони так легко називають «шльондрою»?

Чи стається це тоді, коли вона просто дозволяє собі невимушену розмову й обмін поглядами з протилежною статтю? Чи тоді, коли в полоні нічного куражу вона погоджується на легкий, ні до чого не зобов'язуючий флірт? Або, можливо, ця межа перетинається під час палких обіймів та поцілунків у напівтемряві дорогого авто? Чи законсервоване у своїй гордині суспільство починає діяти лише тоді, коли жінка остаточно переступає поріг чужої спальні?