​Кажуть, що кожен письменник пише перш за все про себе. Навіть якщо сюжет розгортається в іншій країні, а герої носять чужі імена. І знаєте що? Це чиста правда. Кожен персонаж — це відламана частинка душі автора, його особисті шрами, його перемоги, його біль і його надія.

​Коли я пишу «Рецепти щасливих помилок», я не просто вигадую сюжетні повороти. Я пропускаю крізь власне серце кожен емоційний вибух моїх героїв.

​Де у цій книзі б'ється моє серце?

​У затятості та емоційності Теї. У її палкій українській крові, яка не терпить несправедливості. Коли вона без вагань закриває собою Кенджі від бруду й камер блогерів — це моя віра в те, що за своїх людей потрібно стояти стіною. Коли вона готує свої страви, вкладаючи туди душу, а не сухі розрахунки — це моє прагнення дарувати жінкам натхнення, тепло та емоційну опору. Вона — це моя сила, яка навчилася підійматися після будь-яких життєвих криз.

​У мовчазному болю та відданості Кенджі. Його залізна маска контролю, його спроба сховатися від світу у своїй «замерзлій фортеці» після зради в Токіо — це знайомо кожному з нас. Ми всі іноді прагнемо зачинитися в мушлі, щоб ніхто більше не завдав болю. Але його чоловіча, зріла мова кохання — коли він цілий день власноруч готує для неї страви з її дитинства, щоб просто подарувати їй смак дому — це моє уявлення про справжнього, надійного Чоловіка. Того, який не квапить, поважає твої рани, але стає твоєю залізобетонною фортецею.

​Письменництво для мене — це не просто ремесло. Це спосіб показати, що навіть після найнайстрашніших життєвих помилок можна створити свій ідеальний, щасливий рецепт майбутнього. Що крига на серці завжди тане, якщо поруч з'являється правильне джерело тепла.

​Зараз моє авторське серце калатало наче божевільне. Я плакала разом із сивим німецьким дипломатом під час «Ефекту Рататуя».

​Я віддала цим сторінкам величезну частину своєї душі. І я щаслива, що можу ділитися цим теплом із вами.

​ Нові розділи вже чекають на вас на Букнеті! Зазирніть туди, щоб відчути, як тріщить залізна броня Самурая і як народжується справжня, палка магія.

​ А мені дуже цікаво дізнатися: у кому з моїх героїв ви найчастіше впізнаєте себе? Хто вам ближчий — емоційна, пристрасна Тея, яка діє серцем, чи закритий, але надійний Кенджі? Чекаю на вас у коментарях!