Подяка всім за підтримку

Мені дуже приємні ваші відгуки і підтримка. Це надихає мене на написання нових розділів. Особливо хочу подякувати Віталію Козаченко за рекомендацію книги "Позичена молодість".

Буду старатися не розчарувати ваші очікування)

Ваші відгуки про «Позичену молодість»…

Я читаю їх — і часом не знаю, що відповісти одразу.

Саме такої реакції я й хотів від цієї історії.

«Позичена молодість» для мене не лише містичний роман про дивний карпатський готель і силу, якою можна поділитися. Це історія про ціну чужого порятунку. Про бажання втримати те, що тіло вже забирає. Про згоду, яка не завжди є чесною, якщо людина не знає всієї правди. І про те, наскільки легко любов до близького може перетворитися на спробу вирішувати за нього.

Дякую кожному, хто читає уважно, помічає маленькі деталі, чує чужу мелодію в рухах Антона й не поспішає ділити героїв на добрих і поганих.

Ваші коментарі не просто тішать мене. Вони показують, що герої вже живуть не лише в моїй голові.

А це, мабуть, найбільше щастя для авторки.

Дякую, що зайшли до готелю «Соломонар».

https://booknet.ua/book/pozichena-molodst-b455333

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Дана Новак
22.06.2026, 20:01:16

☀️

Карамарин Дечо
22.06.2026, 21:06:13

Дана Новак, Дякую))

Дякую Вам за такі теплі слова та за згадку! Рекомендувати «Позичену молодість» — це справжнє задоволення, адже книга у Вас виходить чудова. Історія про ціну порятунку та складні моральні дилеми героїв дійсно чіпляє за живе. Бажаю Вам легкого пера та слухняної музи! А я залишаюся в готелі «Соломонар» до самого фіналу!☀️

Карамарин Дечо
22.06.2026, 21:05:58

Віталій Козаченко, Я Вам теж вдячний! Ваша підтримка для мене дуже важлива)

Інші блоги
Попередження)))
Вітаю, мої чудові. Лідія все ще не розуміє, де насправді опинилась, але ситуація щодалі то більше виходить з-під контролю (наче вона щось контролювала))) Хоч вона щиро намагається дожити до фіналу і не траплятись
Ось і все. Фінал
Навіть у найтемніших казок є свій останній розділ ⏳ Всередині дивна суміш тиші, полегшення і легкого болю. Так завжди буває, коли відпускаєш історію, яка жила з тобою так довго. Останній акорди пролунали. Надягайте
Слухати, дивитися, читати чи писати?
Коли прямуєш в відпустку і не знаєш, чим зайнятися в дорозі... Я точно знаю, що мені треба, щоб не нудьгувати в автобусі чи потязі. У мене завжди під рукою цікава книжечка! Якщо обирати між слухати або дивитися, то я отримую
Цікаве з книги
Але слова про сестру викликали приємне тремтіння душі, бо я мріяв про сестру, але не сталось – як мріялось. Аліса дійсно стала мені дуже близькою. Просто раніше я був службою підтримки…а тепер воно повернулося. –
Продовження історії✨
Доброї ночі✨ Як і обіцяла - новий розділ 5. Дозрівання ✨ Приємного прочитання!
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше