Сьогодні побачила, що “Наша отрута ” на 78 місці в жанрі історичного любовного роману – приємно) Дякую всім, хто читає! ❣️Сьогодні буде новий розділ:

– Чому взагалі це має мене стосуватися? – раптом сказала тихо, майже сама до себе. – На світі коїться безліч несправедливих і просто жахливих речей. Я не революціонерка. Я просто хочу жити як хочу. Що, я мала кинутися відбивати того хлопця?

Терезінья відреагувала миттєво:

– Порядна людина не стерпить, якщо когось мучать у неї на очах.

– І що я, по-твоєму, мала зробити? – спитала Ана сердито.

– Не знаю, – щиро відгукнулася подруга. – Це я про те, що якщо хочеш від мене морального виправдання, то його не отримаєш. Як писав хтось розумний, – Терезінья наморщила чоло, відкусила морозива і урочисто продекламувала: 

– “Врятувати людину, позбавити батька від мук, а жінку від сліз – зовсім не добра справа, це людський обов'язок”! 

І замовкла. 

– Це з “Графа Монте-Крісто”, – пробурмотіла Ана Лорена.