Зруйнований міст і незруйновані люди

Сьогодні хочу показати вам місце, яке назавжди залишилося в моїй пам’яті.
На фото — міст, який став одним із символів тих подій, про які я пишу у своїй книзі. Колись це була звичайна дорога, якою люди їздили до сусідніх сіл, на роботу, у справах. Але війна змінила все. Зруйнований міст став не просто купою бетону й металу — він став межею між колишнім життям і новою реальністю.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Вень Чжулун

20.06.2026, 09:20:49

дуже боляче від того, як руйнуються життя людей...

Олена Оска

24.06.2026, 01:04:28

Вень Чжулун, Так це дуже боляче. Я точно знаю як це. Напевно колись я вважала що саме страшне. Це смерть рідних, зараз вже не впевнена в цій думці.

Олена Оска

відслідковують

Інші блоги

Анна Потій

Кетта ледь втекла від скелерога

І не тільки від нього. Кетті взагалі щастить на пригоди. Це ж Кетта.☺️ Перестрибнувши останнє провалля, я зрозуміла, що опинилася в пастці. Стежка привела мене до невеликого майданчику, з якого треба було спускатись

Кері Блек

Що сильніша людина, то важчі випробування

— Ніщо не вічно, — промовила поруч Ліра, її голос був отруйно-спокійним. — Особливо королівська прихильність. Я просто не мала сил реагувати. — Навіть ваша дивовижна сукня, леді Аделі, — продовжувала

Яна Залізняк

Пишу далі)

Вітаю! Чи цікаво розвиваються події? Важливо почути думку читачів. Дякую! До вашої уваги розділ 6. Вага Хранителя.

Магістр Анімарум

100

безстроковий Марафон-КнигообмІн❤️

✅ЧИТАЄМО, ОБГОВОРЮЄМО, ПРОСУВАЄМО! Вітаю! Цей блог — майданчик для чесного обміну відгуками. Марафон безстроковий, модерація мінімальна, усе будується на прозорій механіці та взаємній повазі. ⚠️Головні умови:

Лія Бурейн

Осіння Новинка!

Привіт, любі читачі! Завершивши третю книгу циклу «Хроніки Завіси», я подумала: все, беру тайм-аут! Приводжу думки та ідеї до ладу, місяць нічого не пишу, й займаюся тим, до чого не доходили руки. Але то була б