Добрий вечір, читачі!

Оновлення до книги "Наречена для Даниленка" вже на сайті!

Читати можна ТУТ

Тримайте уривок з сьогоднішнього розділу, де між героями вже трохи теплішає:

— Я не стану тебе чіпати без твого дозволу, навіть якщо сам хочу більшого. — Він зараз, як ніколи серйозний. Точно не жартує і погляд у нього такий, наче я восьме диво світу чи богиня, яка зійшла з неба.

Андрій повільно підіймає свою руку та обережно заправляє пасмо волосся за вушко. І це такий ніжний та затишний момент, що мимоволі не хочеться, щоб це закінчувалося.

Сьогодні я побачила його з іншого боку. Хоча я все ще не розумію, чому він це робить і які має мотиви, але наївно сподіваюся на краще.

У нього вдалося на всі двісті відсотків вразити мене своїми діями вже не перший раз, бо вдруге заступається за мене перед кимось. Це приємно, але насторожує. Ну, не вірю я до кінця у його благі наміри.

— Яка ж ти красуня у мене! — Шепоче, поки я мимоволі скорочую між нами відстань і нахиляюся дуже близько до його вуст. Дивлюся на них і відчуваю дуже непереборне бажання поцілувати його.

Приємного читання!
Ваша Деллі!❤️