Вітаю любі друзі нові розділи роману "Кохання кольору ненависті" вже на сайті:

Я переступаю поріг величезного будинку Коула у вікторіанському стилі, і перші кілька секунд відчуваю лише захват. Високі стелі, темне дерево, приглушене світло — усе виглядає дорого й холодно водночас. Я стискаю його руку міцніше, посміхаюся, все ще відчуваючи на губах смак шампанського і його поцілунків.

— Це… наш дім? — шепочу я, обертаючись до нього.

Коул зачиняє двері. Звук засува лунає надто голосно. Він не відповідає одразу. Просто стоїть і дивиться на мене. Погляд змінився. Той самий, що був на весіллі під час поцілунку, тільки тепер у ньому немає тепла. Тільки щось важке, майже хиже.

— Наш, — каже він нарешті. Голос низький, але в ньому немає ніжності. — Тепер ти тут живеш, принцеско...