Сьогодні, прямо з ранку, дізнався, як по-науковому називається моя "корисна" звичка видаляти власні твори / сторінки. Діагноз: "синдром самозванця". Якщо коротко, то це про переконання людини, що вона потрапила у якусь сферу випадково, а успіх - випадковий. Цією болячкою хворіють різні люди, але передусім - початківці. 

Як боротись:

1. Постійно хвалити себе за успіхи, навіть незначні (приміром, написав новий розділ - уже молодець). 

2. Не порівнювати свою творчість з бестселерами. Я порівнюю.

3. Писати не задумуючись, давати волю думкам.

Звичайно, це все така собі самотерапія. Питання в іншому: навіщо це все? Я думаю, всі пишуть, щоби отримати якомога більше цифр - більше підписників, більше переглядів. Успішний успіх - ось мета. Всього має бути багато. Звичайно, написання твору приносить задоволення, але це дуже тимчасово. І це все вид бізнесу, де виживає найупертіший. Інший може і далі видаляти свої твори і ніхто це не помітить.