ДЕ ПІДЛІТКОВИЙ ДРАМАТИЗМ, А ДЕ ДІАГНОЗ

Головна героїня, Кет, із перших рядків чесно попереджає: стабільності не буде. І це не метафора — це обіцянка. Вона звучить як людина, яка одночасно пережила три апокаліпсиси, два токсичні сімейні свята і один дуже невдалий урок фізкультури, де вижити було легше, ніж соціалізуватися.

Сімейна динаміка тут — окрема насолода. Мама-вампір, вітчим-«тюбик» (що вже саме по собі звучить як образ із забороненого підручника з біології почуттів), і десь між ними підлітка, яка вже морально змирилась, але ще фізично не оформила заяву про еміграцію з цього всього.

І от важливий момент: світобудова тексту поводиться так, ніби авторка сказала:

“А давайте просто все, що є в жанрі urban fantasy, кинемо в одну каструлю і подивимось, чи вибухне.”

Вибухнуло чи ні читати тут "Кет.Вальс Крові"