Вітаю, мої солоденькі!

П'ятдесят розділів уже позаду! Як думаєте, як завершиться цей вечір для Моргани? Можливо, стануться ще якісь несподівані зустрічі?

І в мене до вас таке питаннячко: хто з демонів вам зараз до вподоби найбільше?

***

Я піднялася навшпиньки, притискаючись до нього, і, злегка прикусивши мочку його вуха, палко прошепотіла:

— Хочеш пограти в гру, Лютере?

Він здригнувся від мого подиху й ледь помітно кивнув.

— Тоді рахуй до десяти. А коли закінчиш — спробуй мене наздогнати.

Я відсторонилася, аби побачити його реакцію. Демон здивовано звів брови, а потім його губи розпливлися в широкій усмішці, що світилася шаленим збудженням. Що ж, схоже, моя ідея йому вельми сподобалася.

Хотілося втекти звідси. Забрати його із собою. Подалі від чужих очей.

Лютер мовчки відступив на крок назад, підняв відкриті долоні на рівень плечей і грайливо схилив голову набік.

— Один... — низько й оксамитово пролунав його голос.

Миттєво підхопила пальцями поділ своєї довгої спідниці й кинулася до виходу із зали так швидко, наскільки це взагалі дозволяли тремтячі ноги.

— Два! — гучно донеслося вслід.

***

За Аластера я вже знаю)))

❤❤❤Дякую за підтримку! ❤❤❤

І запрошую до читання!

Парі на злам