Додано

16.06.26 18:15:46

З поверненням! ❤️

Після тривалої перерви я знову звертаюся до вас з новим матеріалом. Відверто кажучи, я припускала, що вже ніколи не повернуся на цю платформу, проте, як свідчить народна мудрість: "Ніколи не кажи "ніколи"". Зазвичай я ставлюся до "true crime " історій досить спокійно (бо звикла напевно) , але ця, яку я маю намір описати, справила на мене сильне враження. Тому бажаю приємного читання! ❤️

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

maria kovalchuk

16.06.2026, 20:52:08

Вітаю вас з поверненням! ❤️

Показати 3 відповіді

langouer

16.06.2026, 21:01:11

maria kovalchuk, ❤️❤️❤️

Діана Козловська

16.06.2026, 18:41:45

Вітаю) Тру крайм - моя тема) Люблю послухати поки готую)

langouer

16.06.2026, 19:51:10

Діана Козловська, Також люблю тру крайм)) приємного прослуховування, можливо:)))

Лія Світова

16.06.2026, 18:24:53

❤️❤️❤️

langouer

16.06.2026, 18:27:28

Лія Світова, ❤️❤️❤️

langouer

відслідковують

Інші блоги

Вікторія Грош (Rouce)

Фінал книги і новинка

Всім привіт. Сьогодні вже вийшов фінал другої книги про сестер Шевчук. Книга "Небезпечний вогонь" вже повністю на сайті. Наступна книга буде про Ксенію. Але до цього буде дві книги не до цього циклу. І перша вже на сайті.

Олеся Глазунова

326

Угадайка назви новинки та сюпризи

Вітаннячка! Я до вас знову з гарними новинами та обіцяною вгадайкою назви. Усе просто: ромком «Жінка на годину» вже закінчується (сьогодні буде опубліковано три розділи), настає час для новинки. З іменами героїв ми

Ларія Ковальська

Недільний осінній блог

Осінь щодня створює особливу атмосферу. Коли надворі сяє осіннє сонечко, хочеться вийти на свіже повітря, прогулятися алеями парку чи лісовими стежками, щоб на власні очі побачити цю красу. А коли небо хмуриться й

Анна Лященко

Вона не готова виходити за ревнивця й власника?

— Вікторіє… — Гришо… Починаємо говорити одночасно. — Спочатку ти, — пропоную їй. — Я хочу цю дитину. І якщо ти проти, в мене до тебе немає жодних претензій. Можливо, я була неправа, зважившись на це

Orishka Marisabelka

Рецензія: Драксарія:ехо Безодні (ксенія Терещенко)

Коли світ навколо тебе намагається вижити за рахунок твоєї плоті, а академія зустрічає тебе не хлібом і сіллю, а перспективою здохнути ще до обіду... Уявіть собі реальність, де все навколо нагадує липкий кошмар у декораціях