Розділ 7 — «Не їсти живе».

Цього разу глітч-суд дістається до минулого Назара.

Private Eden називав це «керованим екстремальним досвідом».
Клієнти називали — розвагою.
А ті, на кого полювали, не мали права називатися людьми.

У новому розділі відкривається первинний контракт Нульової форми — той самий, із якого почалися Вільна зона, мисливські цикли й довга війна Назара із системою.

Але найважливіше питання тут не про те, хто створив монстра.

А про те, ким ти залишишся, коли маєш силу знищити всіх, хто тебе скривдив.

Невеликий уривок:

— Назаре, — прошепотіла Ніка.

Він не відповів.

Темрява росла.

Дівчинка з зайцем зробила крок уперед.

— Не їж.

Вільна зона завмерла.

— Я не…

— Хочеш.

Пауза.

— Так.

— Тоді не їж.

— Вони бояться.

— Так.

— Їхній страх дасть мені силу.

— Так.

— Я зможу зупинити це.

— І стати тим, що вони про тебе кажуть.

І саме тоді Назар формулює правило, яке виявляється сильнішим за будь-який контракт:

«Я не їм живе».

А наприкінці до суду особисто підключається людина, з якої все почалося.

Читати «Приватний Едем»:
https://booknet.ua/book/privatnii-edem-b454621

Буду дуже рада вашим зірочкам, коментарям і враженням. Саме зараз історія виходить на пряму дорогу до фіналу.