Темний Володар сидів у позі лотоса в центрі закличного кола. Сапфіровий плащ вільно стелився підлогою, маска на обличчі відображала вираз глибокої втоми.

Повітря навкруг коливалось, і поступово з нього виникали напівпрозорі червоні силуети – духи його пращурів. На відміну від нащадка, з відкритими обличчями – адже в посмерті всі маски знімаються.

Батько. Дід. Прадід. Прапрадід. І так далі…
...
– Любий нащадку, – батько, кремезний та кудлатий, як і за життя, суворо склав на грудях руки, – ми занепокоєні.
– Більш того – ми глибоко стурбовані, – в тон йому додав дід.
– Ти не виконуєш велику місію, покладену на наш рід, – холодно промовив прадід. – Ти не чиниш Зла! Невдовзі воно може зовсім зникнути з цього світу.
 

━━━━━━༻❁༺━━━━━━

Зло ласкаво запрошую до читання ;)