Запрошую до романтичної новинки про зведених!

Друзі, запрошую вас до нової історії від Еліс Кларк у жанрі "романтична комедія" та "молодіжна проза" - "ЗВЕДЕНІ. ТІЛЬКИ ( НЕ) ТИ"!

Нове місто, новий універ, нові неприємності... Мама виходить заміж за свого шефа, і тепер мені доведеться жити в одному будинку з вітчимом і його нестерпним сином. Цей мажор вирішив вижити мене зі свого дому, але між нами несподівано зароджуються почуття...

УРИВОК ДЛЯ ВАС:

— Це Валерій, так? — мама зітхнула. 

Вона була дуже бліда, ніяк не могла відійти від всього, що трапилось. І я вважав винним в цьому батька. Бачте, він закохався в якусь підлеглу, як в якійсь довбаній романтичній комедії, і кинув маму. 

Вона це дуже важко переживала і до сих пір періодично в неї зриви. От і зараз був такий зрив, через який вона лежала в лікарні. 

Батько маму забезпечив матеріально, але він знищив її морально. Я його ненавидів за це. І ще більше ненавидів ту жінку, яка стала причиною того, що він з мамою остаточно розійшовся. Хай в них і були проблеми до цього, але якби не та коза, він би не пішов від мами. 

— Так, запросив мене на вечерю, — я кивнув. Не став казати матері про те, що це вечеря з його новою жінкою. 

 — Я весь час думаю, що це моя вина, що він пішов, — зітхнула мати. — Я не росла, не розвивалася, Валері стало нудно зі мною…

— Ні, це не твоя вина, — я насупився. Я дуже злився на батька за цей його вчинок. Він завжди був для мене зразком, прикладом, але потім зробив те, що зробив. І пішов з родини, бо "закохався". 

Я не міг йому це пробачити. Хоча ще більше зрозуміло що моя злість була направлена на ту жінку, яка точно гналась за його грошима. Певно, бажання їх розсварити і залишало мене біля батька. А той як відчував і дуже довго нас не знайомив. 

 — Якби я робила все правильно, він би залишився з нами… Хоча вже немає сенсу розмірковувати, що могло б бути… Вже нічого не буде, моє життя завершене, — з краєчків її очей потекли сльози. Мама затулила обличчя долонями і тихо сказала. — Йди, відпочивай, не буду тебе грузити своїми стражданнями… Скоро все це минеться…

— Твоє життя не завершене, чуєш? — я підтис губи і обійняв її. — Не видумуй. Скоро ти вийдеш звідси і почнеш нове життя. Він тебе не вартий. Може, мені взагалі зʼїхати від нього… 

 — Я хотіла б, щоб ти поки що залишився з батьком, — сказала мама. — Так мені буде спокійніше… Ти все ж ще надто молодий і можеш наробити якихось помилок… А коли закінчиш універ, то можеш уже жити сам…

— Я вже цілком можу жити сам, — я насупився. Ну, я розумів, чому вона хвилювалась. Певно, через ті перегони і мотоцикл. І що я буду прогулювати навчання… Та і готувати я не любив. 

Як же буде діяти Михайло, коли в його домі оселиться мачуха, та ще й не сама, а з донькою? Спершу між ними будуть конфлікти, але, можливо, потім щось зміниться?..

Додавайте книгу в бібліотеку, щоб не загубити і дізнатися, що буде далі! Продовження - щодня о 19.00!

Авторка буде  дуже вдячна за підтримку на конкурсі! Кожне ваше "сердечко" та коментар дуже важливі!

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Софія Анрі
14.06.2026, 19:39:37

Вау, дуже круто ♥️

Мар'яна Доля
15.06.2026, 08:53:02

Софія Анрі, Дякую!

avatar
Лана Рей
15.06.2026, 07:09:51

Вітаю з новинкою! ❤️ ❤️ ❤️

Мар'яна Доля
15.06.2026, 08:52:54

Лана Рей, Дякую!

Інші блоги
Сьогодні ❗❗❗
Добрий ранок мої друзі, сьогодні буде публікація аж цілих 3х розділів конкурсної книги "Дві сторони однієї крові" Думала, що за вчора я зможу викласти хоча б два розділи, але один розділ зайняв у мене багатенько
Візуали ♥️✨️
❤️ ​Візуали до розділу 46 книги "СТАВКА НА ХИЖАКА". ❤️ ❤️❤️❤️ ❤️❤️❤️ Уривок: — Це тобі, — каже він просто. — Що це? — Відкрий. Я повільно відкриваю. Усередині, на білому атласі, лежить
Оновлення + Візуал! Глава 18 Шлюбу без правил
Привіт, мої любі! ❤️ Сьогоднішня глава — це просто суцільний шар емоцій, що іскрить від кожної деталі. Наші герої нарешті це зробили: РАЦС, обручки, вітання батьків і перший весільний танець... Але всім уже зрозуміло,
Під тінню одержимості візуал
Ямадзакі Тоширо https://booknet.ua/book/pd-tnnyu-oderzhimost-b460103
Як же страшно...челендж
А ви коли-небудь замислювалися, що найстрашніші таємниці можуть ховатися там, де колись лунав дитячий сміх? І що іноді минуле зовсім не бажає залишатися в минулому? Вітаю шановне творче товариство! Запрошую
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше