"Ті, що співають у терні" - роман чи дещо більше?

Всім вітання, вельмишановне панство. Цими вихідними я переглядала серіал "Ті, що співають у терні", знятий на основі однойменного роману Колін МакКаллоу. І мушу визнати, що теперішні враження кардинально відрізняються від тих, які я відчувала більше десяти років тому, коли вперше його дивилася. Тоді я щиро співчувала головній героїні, яка не могла бути поруч із коханим чоловіком. І до останнього сподівалася, що Ральф все ж поставить кохання вище власних амбіцій. Тепер же Меггі мені видається примхливою егоїсткою, яка готова на все заради того, щоб задовольнити власні бажання. Вона зовсім не сприймає слова "ні" і вперто йде напролом, доки Ральф одного дня більше не витримує того тиску і не піддається спокусі. І, здавалося б, в цьому немає нічого такого. Якби не одна досить вагома деталь... Коханий Меггі - католицький священник.

Для мене, як для істинної християнки, така жадібна настирливість головної героїні видається ледь не богохульством. Ніхто не має права боротися з Богом і виставляти для Нього свої умови. Хоча з іншого боку, така наполегливість не може не викликати повагу. Адже вона вказує на велику силу волі й здатність кидати виклик навіть самій долі. 

А ця легенда про пташку, що співає у тернині, незважаючи на смертельний біль, є досить точним описом трагічного кохання, яке існує всупереч всьому, навіть всупереч жахливому болю.

А які у вас враження викликав цей роман або ж серіал? Поділіться, будь ласка, у коментарях. Мені дуже цікаво почути вашу думку. 

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Вень Чжулун
14.06.2026, 19:14:20

мені дуже подобаються і книга, і серіал, ще з дитинства... але в дитинстві саме більше мене цікавило все, що стосувалось Австралії, екзотика, виживання людини в такій природі. Пізніше... прийшло розуміння, що книга зовсім не про романтику, а про важкі вибори, про те, що відбувається з людиною, коли її світогляд обмежений соціумом і соціальними ролями. Бо почуття Меггі виросли зовсім не з того, що Ральф якийсь особливий - а з того, що він з"явився вчасно, коли вона відчувала себе самотньою і нікому не потрібною дитиною.

Показати 2 відповіді
Вень Чжулун
15.06.2026, 19:14:07

Марі Лі, ось, в тому і справа... та й майже всі жіночі долі у романі не надто щасливі...

avatar
С Осте
14.06.2026, 21:07:58

Не читала, але кінець я так розумію, не зовсім happy. А Меггі знала,що Ральф священник, коли закохалась, чи пізніше дізналась? Просто якщо героїня з самого початку знала, то на що вона сподівалась?

Марі Лі
14.06.2026, 21:42:53

С Осте, Меггі знала з самого дитинства. Отець Ральф був духівником її родини. До речі, у них досить така солідна різниця у віці)

Дивилася серіал та читала книгу, вона сподобалася більше. Для мене це історія не стільки про заборонене кохання, скіки сага про декілька поколінь однієї сім'ї, про їх життя. А Ральф з Меггі обидва егоїсти.

Марі Лі
14.06.2026, 21:39:37

Morwenna Moon, Мене теж роман вразив більше. Серіал не може показати глибину всіх почуттів головних героїв

avatar
Марія Залевська
14.06.2026, 21:25:03

Це моя улюблена книга і один з улюблених серіалів. У мене там більше питань до Ральфа!
Хоча з віком дійсно зовсім інакше сприймаєш події та вчинки...

Марі Лі
14.06.2026, 21:37:25

Марія Залевська, Так. Все змінюється і ми в тому числі

avatar
Ромул Шерідан
14.06.2026, 19:29:21

Дуже цікаво. Я не дивився, і не читав. Треба глянути)

Марі Лі
14.06.2026, 20:00:34

Ромул Шерідан, Ви про це не пожалкуєте)

avatar
Дієз Алго
14.06.2026, 19:46:30

А як на мене, цей роман показує людей, яким доводиться робити складний вибір і добре, якщо вони при цьому розуміють себе. Ральф чудово усвідомлював, що кар'єра і служіння є для нього пріоритетом і не пішов на поводу у бажань. Ну хіба уступив їм. Прикро, що людям доводиться робити вибір між такими речами, але це життя...

Марі Лі
14.06.2026, 20:00:09

Дієз Алго, Підтримую! Життя буває доволі жорстоким

Інші блоги
А на що він сподівався??
Поправляю одяг і мовчки виходжу. Що я можу сказати? Попросити вибачення? Взагалі-то вже пізно. Хоча… дещо я можу зробити. Іду до найближчої аптеки й, червоніючи до самих вух, прошу в молодої фармацевтки: — Мені потрібні
РецензІя "Тиждень до різдва" Анастасії Пармської✨️
​Доброго вечора, любі друзі♡ ​Сьогодні я хочу поділитися з вами рецензією на книгу Анастасії Пармської «Тиждень до Різдва». Я взяла участь у марафоні Уляни, де мені випала доля саме на цю історію. ​Події
А що як смерть - це не кінець?
"Ми рятуємо не мертвих, ми рятуємо живих, щоб залишитися людьми. І які ми люди, коли ми дозволяємо собі нехтувати чужим життям, навіть якщо воно втрачене?" Олексій Юков Після перегляду інтерв'ю з Олексієм Юковим,
Ти зміг розбудити мене, як мій сад.
Привіт, мої любі Спокусники! Новий розділ вже на сайті: Замов мене ✨✨І саме ти зміг розбудити мене, як мій сад. Ти єдиний, хто збуджує мене і до кого мені хочеться притулитися уві сні. ✨В руках неймовірного чоловіка,
Рецензія до марафону Ульяни
На марафоні мені потрапила книга Уляни «За мурами Нескінченного Дому», і ось я не можу відірватися) Почала читати — і якось дуже швидко закінчилися всі доступні розділи. І тепер у мене головне питання: а далі де?
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше