Іноді найстрашніше зло не кричить, не погрожує і навіть не вважає себе злом.

Воно говорить спокійним голосом.
Просить не чинити опору.
Називає людину «нестабільним фрагментом», а її знищення — турботою про безпеку.

У новому розділі Ніка нарешті зустрінеться з людиною, чий підпис колись перетворив її на зручний контейнер для чужого болю.

Але все виявиться трохи складніше, ніж просто «винна» і «жертва».

Бо що станеться, якщо людині, яка роками розподіляла чужий біль, повернути хоча б три відсотки?

Невеликий уривок:

— Три відсотки? — прошепотіла Ніка.

Міра вперлася рукою в підлогу. Пальці ковзнули по дитячій дошці й залишили темний слід.

Це була не кров.

Тінь від болю, який не мав права бути видимим, але в Архіві все непридатне знаходило форму.

— Рекомендується передати надлишок на сумісний Pain Share-актив, — промовив аудитор.

Дзеркало повернулося до Ніки.

Її тіло відповіло раніше за думку.

Відкритися.
Прийняти.
Витримати.

— Ні, — сказала Ніка.

А наприкінці розділу Private Eden готує дещо значно гірше за звичайний аудит.

Вони збираються вирішувати, чи має «непридатний фрагмент» право існувати.

І, звісно, зроблять із цього шоу.

Читати «Вічна зміна. Приватний Едем»:
https://booknet.ua/book/privatnii-edem-b454621