Вдосконалюємо письменницьку майстерність.

Ефект ідеального синестетичного занурення — це стан максимального мультисенсорного сприйняття, за якого межі між різними органами чуття (зором, слухом, дотиком, нюхом) стираються. У цьому стані людина відчуває звук як колір, а запах — як фізичну форму, досягаючи цілісного та глибокого емоційного досвіду. 

• Мистецтво та література: Художній прийом, коли автори свідомо змішують сенсорні канали. Це дозволяє передати «аромат, свіжий, немов дитяче тіло» або «звук, ніжний, як гобой».

Вирішив трохи поексперементувати з цим способом і ось, що в мене вийшло:

       Час від часу Сандарія легким порухом відкидала назад волосся, яке неслухняною важкою рудою хвилею спадало до пояса, мимохідь торкаючись свого рожевого, майже дитячого  вушка й бавлячись срібною сережкою химерної форми. Відблиски свічок грали в її відьомських зелених очах, у глибині яких, здавалося, пропаде кожен, хто насмілиться затримати погляд надовше. Та вже за мить вони ставали кольору сірого зимного неба, яке востаннє бачить необережний подорожній що замерзає всмерть. Минало ще трохи часу, і маска гордовитої аристократки спадала з її правильного, витонченого обличчя - і перед ними знову сиділо безтурботне дівчисько, що хихотіло, блискаючи білосніжними зубками. 

  Та навіть коли із зусиллям маг відводив погляд – це не приносило полегшення. Серце билося швидше, у скронях стугоніло  - її запах зводив з розуму…  Бентежний аромат  юності, прохолодної лаванди, терпкого мускатного горіха та інших невідомих йому пряних аравійських пахощів.

 Текст закинув  в  Якби я був сторінкою тексту    А сам уривок з книги Загублена слобода  - де вже до речі викладено 12 розділ