Давайте чесно: мене нудить від ванільних цитат. У житті нам занадто часто люблять козирнути великим Екзюпері: «Справжня любов починається там, де нічого не чекають навзамін». Красиво? Безумовно. Романтично? До сліз.

А тепер зніміть рожеві окуляри та подивіться на реальність.

«Нічого не чекати навзамін» — це не кохання. Це ментальний мазохізм і добровільна згода на те, щоб об тебе витирали ноги. На Букнеті читачі люблять живі, гострі та чесні історії, і саме тому в моїй книзі немає місця цим рожевим шмарклям. У романі «На зламі: Право на ніжність» я показую зворотний бік такої «безкорисливості».

Моя героїня починає свій шлях на сторінках книги у точці абсолютної, випаленої самотності. Це все, що вона отримала після того, як колись повірила у казочку про безкорисливість. І до чого це призвело? 25 років невдалого шлюбу. Двадцять п'ять років сліпої самопожертви, де вона віддавала всю себе, нічого не вимагаючи навзамін, поки її душу просто цинічно жерли. А потім була випалююча закоханість у поета, яка остаточно залишила після себе лише попелище.

Знаєте, де насправді закінчується таке кохання «без очікувань»? Воно закінчується повним знищенням особистості та тотальною самотністю. Ви віддаєте себе до краплі в порожнечу, а взамін отримуєте лише байдужість або удар у спину.

Кохання — это не благодійний фонд для емоційних паразитів. Стосунки — це, чорт забирай, жорсткий, чесний бартер. Ти мені — вірність, захист і тепло, а я тобі — ніжність, турботу та тил. Якщо цього балансу немає, якщо один тільки бере, а інший «нічого не чекає», то це не святе почуття. Це діагноз. Це співзалежність, яка перетворює життя на психологічний трилер.

Моїй героїні доводиться вчитися цінувати себе. І коли вона зустрічає чоловіка — небезпечного, сильного, готового стати для неї непробивним щитом, — вони не граються в безкорисливість. Йому потрібне її світло, їй — його абсолютний захист. Це жорстко. Це на межі фолу. Але це взаємно.

Тому що Право на Ніжність мають лише ті, хто вміє віддавати у відповідь. А не ті, хто чекає від вас цілодобового безкоштовного донорства.

Так що забудьте казки Екзюпері. Чекайте взамін. Вимагайте взамін. Гризіть глотку за те, щоб вас цінували так само, як цінуєте ви. А якщо вам пропонують кохати «просто так» і покірно мовчати — розвертайтеся і біжіть.